Беручи участь у війні, війська КНДР можуть здобути безцінний досвід сучасних бойових дій / Олександр Чупак

Північна Корея фактично вступила у війну на боці московії: чому Захід так мляво відреагував на цю подію? Навіщо це взагалі КНДР – гинути на чужій війні? Кроментар керівника економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександра Чупака Тижневику ВО “Свобода”.

– Північна Корея вже давно є країною, ізольованою від світової економіки, і в усьому залежить від Китайсько-російсько-іранської вісі зла. Єдиною дієвою реакцією на її вступ в російсько-українську війну могло бути посилення підтримки України, надання нам дозволу використовувати далекобійну зброю по цілях в рф тощо. Проте цього не відбувається, як і раніше після встановлення фактів передачі росії іранської або тієї ж корейської зброї. Можливо, щось зміниться після американських виборів, що відбудуться п’ятого листопада.

Беручи участь у війні, війська КНДР можуть здобути безцінний досвід сучасних бойових дій. Понад мільйонна армія Кім Чен Ина не воювала з часів війни на Корейському півострові 1953 року. Якщо кілька десятків тисяч її бійців повернуться додому загартованими в боях на Курщині чи на Донбасі – це буде величезною перевагою над Південною Кореєю та іншими опонентами в регіоні. Звісно, ніхто не буде запитувати в корейських бійців, хочуть вони гинути на чужій землі чи ні.

– Перші 18 корейців, відомо, вже дезертирували з поля бою. Варто і далі чекати аналогічного?

– Боєготовність північнокорейського війська очікувано перебуває на катастрофічно низькому рівні. Умови російсько-української війни є занадто складними для будь-якої іноземної армії без досвіду бойової роботи, наприклад, проти десятків дронів, які постійно висять над головою солдатів на передовій.

Однак московити завжди славилися вмінням змушувати маси людей іти на смерть, зі зброєю чи без. Рано чи пізно корейці зрозуміють, що спроба втечі з поля бою неминуче обернеться смертю від рук своїх російських “союзників”.

– Україна представила свій план перемоги у війні. На Вашу думку – це більше моральний крок? Кого мав вразити цей план? Нового президента США?

– Оскільки російсько-українська війна перейшла в довготривалу позиційну фазу, певні кола Західної політичної еліти почали вимагати обґрунтування подальшої підтримки України. Наприклад, у США політикам дедалі складніше “продавати” ідею допомоги Києву для своїх виборців без чітко окреслених цілей. Громадяни часто не розуміють, чому мільярди грошей платників податків витрачаються на війну на далекому Сході Європи.

Представлення Плану перемоги мало стати сильним кроком на тлі складної ситуації на фронті та затримування рішень щодо надання зброї і використання далекобійної зброї. Втім, реакція партнерів як завжди є млявою. Всі очікують виборів президента США п’ятого листопада.

У московії ж традиційно заявили, що Київ штовхає НАТО до прямого протистояння з москвою. Але там уже десять років розповідають, що воюють в Україні проти НАТО, тому нічого нового від окупантів ми не почули.

– Останнім часом стала доволі популярною думка, що росії не потрібні жодні перемовини, допоки вона ще може воювати. Погоджуєтеся? Що, судячи з ментальності московитів, спроможне зупинити росію?

– рф продовжуватиме наступ до того часу, поки має перевагу на полі бою. Нині росіяни бачать наші проблеми з постачанням озброєння, напруження всередині країни, проблеми з мобілізацією і намагаються цим максимально скористатися. Якщо путін побачить, що продовження війни коштуватиме йому дорожче за її зупинку, його готовність до переговорів суттєво підвищиться. Але зараз, через нерішучість наших союзників, московський диктатор не бачить сенсу про щось домовлятися.

Зупинити росію в усі віки можна було лише силою, і ми разом зі США та іншими партнерами могли б цю силу показати. Проте союзники, на жаль, поки не виявляють бажання забезпечувати нас всім тим, що нам потрібно…

Олександр Чупак, керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»

Leave a Reply

Your email address will not be published.