8 грудня сили сирійської опозиції зайняли столицю країни Дамаск, а лідер проросійського режиму Башар аль-Асад найімовірніше втік до москви.
Так у Сирії завершилося понад півстолітню правління родини Асадів та один із важливих етапів громадянської війни, що триває від 2011 року. Про те, яке значення має повалення режиму Асада для України коментар керівника економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександра Чупака:
«Сирійським опозиційним військам вдалося тріумфально реалізувати „Алеппо за три дні“ й „Дамаск за одинадцять днів“. Вони прогнали з країни родину Асадів, що тримала владу у своїх руках аж 53 роки.
Сирія була і залишається театром воєнних дій, де активно залученими є дві ворожі до України держави: росія та Іран. Вони обидві інвестували в Сирію значні ресурси, зробивши її майданчиком для випробування тактик ведення новітньої війни. Однак останнім часом фокус їхньої уваги змістився на інші напрямки: росія зав’язла на фронтах проти України, а Іран веде активну проксі-війну проти Ізраїлю.
Фактично, в Сирії повторився сценарій Афганістану 2021 року, коли абсолютно провалилися надії іноземного контингенту на місцеві збройні сили. У випадку з Сирією урядові війська здали території опозиції навіть швидше, ніж афганці — талібам», — каже Олександр Чупак.
Головний союзник режиму Асада росія, в критичний момент не надала йому необхідної допомоги. Попри те, що путін у 2017 році погрожував, що «якщо терористи підіймуть голову, то ми завдамо їм такі удари, яких вони досі не бачили», а московський патріарх кіріл у 2015 році розповідав, що «російська операція в Сирії відведе рф від будь-якого зла». Тепер, вочевидь, зло до рф наблизилося знову.
«Для росії Сирія є важливим логістичним центром, в сутності єдиним безперешкодним виходом до Середземного моря через порт Тартус. Цей шлях гарантує москві доступ до Балкан і Північної Африки, де московити традиційно мають вагому присутність. Позбавлення росії сирійських портів означатиме послаблення, якщо не втрату нею контакту зі сферами впливу на названих територіях. І поки триває російсько-українська війна кремль не матиме доступу до Середземного моря ні через Босфор, ні через Гібралтар.
Провал у Сирії є свідченням того, що війна проти України виснажує російські ресурси. У попередні роки саме присутність московських приватних військових компаній з підтримкою авіації дозволяли армії Асада контролювати більшість великих міст без видимого ризику їхньої втрати. Нині ж, через потребу перекидання сил в Україну, урядове військо лишилося наодинці проти своїх ворогів. Побутує думка, що для сирійського контингенту фатальною стала ліквідація Євгена Пригожина — в минулому головного організатора російських ПВК.
Звісно, провал у Сирії не означає, що росія одразу ж посиплеться на інших фронтах. Однак він демонструє, що російська військова машина не є всесильною і здатна сипатися під ударами добре озброєних і організованих військ. Логічним продовженням сирійського сценарію має стати вигнання росії з інших місць, де вона має військову присутність: України, Молдови, Грузії, Африки та, зрештою, з окупованих нею територій, що нині входять до складу рф (Татарстану, Башкортостану і багатьох інших)», — зазначає Олександр Чупак.
Зараз події в Сирії динамічно розвиваються — росіяни виводять свої війська, а ізраїльські бронетанкові підрозділи навпаки перетнули лінію розмежування на Голанських висотах і просуваються в бік Дамаску.
Олександр Чупак впевнений, що встановлення в Сирії дружнього до Заходу режиму буде сприяти налагодженню торгівлі енергоносіями між країнами Перської затоки, Туреччиною і Європою. А прокладання тут трубопроводу дозволить багатьом країнам остаточно відмовитися від російської нафти.
Фото: Reuters
Leave a Reply