НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень» продовжує щорічний проєкт із моніторингу воєнної активності у світі.
5 лютого 2026 року о 11.30 у приміщенні Українського кризового медіа-центру (Український дім) відбудеться презентація проєкту «Індекс війни» за 2025 рік, підготовленого НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень».
Індекс війни – проєкт річного моніторингу воєнних конфліктів за 2025 рік, за принципом ранжування воєнно-політичних конфліктів та дипломатичних зіткнень від найбільш гарячих і масштабних до найменш помітних, але потенційно небезпечних.
Методика визначення індексу війни – розгляд наявних у світі конфліктів, що активно проявляються за період дослідження через низку індикаторів, що окреслюють сутність, протікання конфлікту, його значення для регіональної та глобальної безпеки, класифікація їх за рівнем напруги: від найбільш гарячих до протистоянь мінімального рівня.
Спікери:
Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, головний сержант батальйону безпілотних систем 5-ої окремої Київської штурмової бригади Збройних Сил України
Юрій Олійник, кандидат політичних наук, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», військовослужбовець Збройних сил України
Андрій Рудик, доктор філософії у галузі соціальних та поведінкових наук, офіцер Збройних сил України
Марта Олійник-Дьомочко, кандидат політичних наук, дослідниця-африканістка, Фундація Global Ukraine (онлайн)
Богдан Черкас, кандидат політичних наук, асистент кафедри регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (онлайн)
Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень (онлайн)
Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
Олексій Ткаченко, експерт Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», офіцер Збройних сил України
Анатолій Демещук, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень (онлайн)
- У 2025 році головною подією у глобальному масштабі продовжила бути російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала однією з наймасштабніших після Корейcької війни, а також наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року.
- Серйозні наслідки для світу та близькосхідного регіону має палестино-ізраїльська війна, яка розпочалася в 2023 терористичною атакою ХАМАС на Ізраїль, а потім переросла в воєнну операцію Ізраїлю в Секторі Гази та Лівані, призвела до ряду взаємних повітряних ударів між Іраном та Ізраїлем, з кульмінацією в червні 2025 за участі США. На території Сирії новий суннітський уряд укріплює контроль, витискаючи залишки як проіранських, так і проамериканських сил.
- Росте напруга в Тихоокеанському регіоні. Традиційно складною є ситуація навколо Тайваню в контексті регулярних військово-морських навчань Китаю. Особливе занепокоєння викликає демонстрація військової загрози КНДР, що водночас виступає дієвим союзником рф у війні з Україною. Іншим епіцентром нестабільності стає південна Азія, де перманентний конфлікт між Індією та Пакистаном несе загрозу використання ядерної зброї.
- На території менш розвинутих держав і далі тривають багаторічні конфлікти, хоча значна їх частина зменшує інтенсивність у рамках переговорного процесу (наприклад, в Ефіопії та ДР Конго). Наростає рівень напруги на заході Африки, де проросійські уряди нездатні контролювати територію. Також суттєвим фактором стає дипломатична напруга всередині НАТО, викликана провокаціями рф і дипломатичним конфліктом довкола Гренландії.
- Сила і далі залишається основним аргументом вирішення міжнародних суперечок Характерною рисою стало відновлення конвенційних засобів ведення війни, з фронтовим зіткненням численних армій. З іншого боку, очевидним стало значення технічного рівня, передусім у сфері точності та швидкості передачі даних. російсько-українська війна — це частина глобального зіткнення, «тихої третьої світової війни», що розгортається з 2011 року на багатьох театрах воєнних дій. Це війна без оголошення, із залученням усіх компонентів «війни четвертого покоління», що раз по-раз проривається назовні через відкриті воєнні конфлікти. Поряд із проксі-протистоянням США і КНР активно в силову конкуренцію втручаються регіональні лідери — Іран, Туреччина, Саудівська Аравія. Посилюється вплив мережевих воєнізованих формувань та виникнення інструменту квазідержав. Ці квазідержави заповнюють лакуни «мертвих зон», які утворюються поза межами впливу національних держав, регіональних лідерів та внаслідок стратегічного протистояння наддержав. На повну потужність залучені приватні армії.
- Прямі військові втручання, паралельно з широким використанням невійськових інструментів тиску та примусу, посилюють тренд на використання сили як способу досягнення політичних цілей.
Цільова аудиторія проєкту:
Політичні журналісти, соціальні журналісти, військові та міжнародні експерти.
Партнери проєкту:
Кафедра регіонознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка
Аналітичний центр балканських досліджень
Фундація Global Ukraine
Презентація буде транслюватися на ФБ-сторінці Українських студій стратегічних досліджень (https://www.facebook.com/nac.ussd) та ФБ-сторінці Українського кризового медіа-центру (https://www.facebook.com/UCMCF/) та їхньому youtube-каналі (https://www.youtube.com/user/UACrisisMediaCenter).
Прес-служба НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень»
Leave a Reply