Недержавний аналітичний центр Українські студії стратегічних досліджень представив новий «Індекс війни» – проєкт річного моніторингу воєнних конфліктів за 2025 рік, за принципом ранжування воєнно-політичних конфліктів та дипломатичних зіткнень від найбільш гарячих і масштабних до найменш помітних, але потенційно небезпечних.
Юрій Сиротюк, почесний президент Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання, головний сержант батальйону безпілотних систем 5-ої окремої Київської штурмової бригади Збройних Сил України під час презентації наголосив, що сьомий раз Аналітичний центр презентує Індекс війни.
“Цьогоріч сила стала ключовим інструментом міжнародної політики не лише для дрібних локальних гравців, не лише для авторитарних режимів, не лише для терористичних і парамілітарних недержавних угрупувань, а сила стала ключовою валютою вирішення державних суперечок і модою з подачі великих країн світу.
Сьогодні колишній гегемон США визначабть хто має миритися, хто має право воювати, хто має право застосовувати силу.
Ми живемо в умовах руйнування світового порядку, ми живемо в умовах, коли перестали діяти правила, створені після закінчення Другої світової війни, тому на найближчу перспективу Індекс війни буде мати і далі активне значення. Тому ми прогнозуємо, що світові конфлікти, використання сили, військової сили буде одним з основних інструментів дипломатичних відносин не лише між конкуруючими країнами і блоками, але і всередині раніше стійких союзів”, – наголосив Юрій Сиротюк.
В презентації Індексу взяли участь експерти, які висвітлили гострі події 2024 року окремих регіонів світу:
Юрій Олійник, кандидат політичних наук, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», військовослужбовець Збройних сил України
Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень (онлайн)
Олександр Чупак, керівник економічних програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
• У 2025 році головною подією у глобальному масштабі продовжила бути російсько-українська війна, що за інтенсивністю технічних засобів стала однією з наймасштабніших після Корейcької війни, а також наймасштабнішим конфліктом Європи з 1945 року. Серйозні наслідки для світу та близькосхідного регіону має палестино-ізраїльська війна, яка розпочалася в 2023 терористичною атакою ХАМАС на Ізраїль, а потім переросла в воєнну операцію Ізраїлю в Секторі Гази та Лівані, призвела до ряду взаємних повітряних ударів між Іраном та Ізраїлем, з кульмінацією в червні 2025 за участі США. На території Сирії новий суннітський уряд укріплює контроль, витискаючи залишки як проіранських, так і проамериканських сил.
• Росте напруга в Тихоокеанському регіоні. Традиційно складною є ситуація навколо Тайваню в контексті регулярних військово-морських навчань Китаю. Особливе занепокоєння викликає демонстрація військової загрози КНДР, що водночас виступає дієвим союзником рф у війні з Україною. Іншим епіцентром нестабільності стає південна Азія, де перманентний конфлікт між Індією та Пакистаном несе загрозу використання ядерної зброї.
• На території менш розвинутих держав і далі тривають багаторічні конфлікти, хоча значна їх частина зменшує інтенсивність у рамках переговорного процесу (наприклад, в Ефіопії та ДР Конго). Наростає рівень напруги на заході Африки, де проросійські уряди нездатні контролювати територію. Також суттєвим фактором стає дипломатична напруга всередині НАТО, викликана провокаціями рф і дипломатичним конфліктом довкола Гренландії.
• Сила і далі залишається основним аргументом вирішення міжнародних суперечок Характерною рисою стало відновлення конвенційних засобів ведення війни, з фронтовим зіткненням численних армій. З іншого боку, очевидним стало значення технічного рівня, передусім у сфері точності та швидкості передачі даних. російсько-українська війна — це частина глобального зіткнення, «тихої третьої світової війни», що розгортається з 2011 року на багатьох театрах воєнних дій. Це війна без оголошення, із залученням усіх компонентів «війни четвертого покоління», що разпо-раз проривається назовні через відкриті воєнні конфлікти. Поряд із проксі-протистоянням США і КНР активно в силову конкуренцію втручаються регіональні лідери — Іран, Туреччина, Саудівська Аравія. Посилюється вплив мережевих воєнізованих формувань та виникнення інструменту квазідержав. Ці квазідержави заповнюють лакуни «мертвих зон», які утворюються поза межами впливу національних держав, регіональних лідерів та внаслідок стратегічного протистояння наддержав. На повну потужність залучені приватні армії.
• Прямі військові втручання, паралельно з широким використанням невійськових інструментів тиску та примусу, посилюють тренд на використання сили як способу досягнення політичних цілей.
З Індексом можна ознайомитись за посиланням:
https://ussd.org.ua/wp-content/uploads/2026/02/indeks-vijny-2025.pdf
Leave a Reply