Аналіз міжнародних тенденцій та безпекової ситуації 1-7 грудня

 

Заява США про вихід з Угоди про ліквідацію ракет середньої та малої дальності; ухвалення Закону про прилеглу зону України; відновлення виробництва пороху та боєприпасів у Шостці; засідання ОПЕК; саміт Великої двадцятки; протести у Франції – про це докладніше у тижневому огляді впливових подій, який підготував експерт аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Олійник.
США за 60 днів виходитиме з Угоди про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, якщо Росія не повернеться до виконання своїх зобов’язань. Про це заявив глава Держдепу Майк Помпео. Це рішення давно напрошувалось, оскільки Росія з 2012 перманентно випробовує заборонені типи ракет. Вони, звісно, представляють насамперед загрозу для безпосередніх сусідів – європейських країн. Однак в нинішніх умовах розміщення ракет малої та середньої дальності на території східноєвропейських союзників Вашингтона – реальна загроза безпековій стратегії та бюджету РФ, що не зможе забезпечити нову гонку озброєнь. З іншого боку, для США мало сенсу триматися за договір, до якого не входить Китай. У останнього взагалі невідоме число боєголовок і ракет (за одними даними до триста ядерних пристроїв, за іншими – на порядок більше).
Верховна Рада у другому читанні схвалила Проект Закону про прилеглу зону України, який фактично збільшує територію контролю в Чорному морі. Законопроект регулює статус прилеглої зони України, що збільшується до 24 морських миль від берега, оскільки така можливість передбачена Конвенцією морського права від 1982 року. Особлива актуально це для Києва, з огляду на активність росіян на кримському шельфі та в азовській акваторії. З іншого боку, постає питання розірвання українсько-російських домовленостей, які фіксують статус Азовського моря та Керчинської протоки як внутрішніх вод, зі спільними права-ми використання.
Таким чином, не лише 12 миль від берега (територіальне море), а й наступні 12 – за-конна зона для митної та санітарної перевірки, контролю економічної діяльності та археологічних досліджень. Досить адекватна симетрична відповідь на російську агресію, хоча і не-достатня без технічного забезпечення потужного флоту.
Поряд з тим Кабінет міністрів затвердив непродумане рішення – відновлення виробництва пороху та боєприпасів у Шостці, за кількадесят км від російського кордону. Сподіваємося, його буде переглянуто.
А в Росії вагомий етап у справі чечено-інгушетського конфлікту. Конституційний суд РФ підтримав позицію Кадирова. Таким чином Кремлю не вдається перебувати до кінця над зіткненням, і вже в новому році доведеться зіткнутись, ймовірно, з подальшими протестами на Північному Кавказі, та розчаруванням місцевих жителів у московському центрі.
Тим часом бурхливо проходить засідання ОПЕК. Саудівська Аравія як головний експортер нафти змушена погодитися зі зменшенням ціни, оскільки перебуває під загрозою американських санкцій після скандального вбивств опозиційного журналіста Джамаля Хашоргі. Трамп зацікавлений у демпінгу цін, аби зарезервувати місце для подальших продажів американського сланцевого газу. Водночас про вихід з ОПЕК і нарощування експорту газу заявляє Катар. Хоча останній намагається бути посередником між Туреччиною, Іраном та США, ви-хід нових потужностей на ринок битиме по союзниках Тегерану – насамперед Венесуелі, а в подальшій перспективі і Росії.
І до саміту Великої двадцятки. Окрім західної обструкції Путіна, помітна активізація переговорів Кремля з Токіо. Вже кілька місяців російські чиновники та ЗМІ фактично виправдовують можливу передачу двох Курильських островів (з чотирьох, на які претендує Японія), для підписання мирної угоди. Та як не дивно, така стратегія може викликати незадоволення Пекіну, якому зовсім нецікаве мінімальне потепління між найсильнішими сусідами. З іншого боку, Сі Цзіпін таки зустрівся з Трампом і досяг тимчасового компромісу – торговельна війна, плановані Білим домом подальші підвищення мит заморожуються на 90 днів, для пошуку конструктивного виходу. З іншого виходу, за наполяганням Трампа вперше за десяток років з ухвал саміту виключили осудження протекціонізму, що став важливим принципом політики Білого дому, спрямованої на відродження національної економіки.
І у Франції продовжуються протести проти підвищення податків на пальне, що дійшли до рівня вуличних боїв. Хоча Макрон погодився на перегляд цінової політики, наростають вимоги його відставки. Соціально-політична проблематика об’єднує як лівих, так і правих опонентів істеблішменту, що прагнуть очолити і спрямувати народні маси.

Юрій Олійник, експерт УССД

Leave a Reply

Your email address will not be published.