Пропонуємо огляд актуальних подій у світі, що підготував експерт аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Юрій Олійник. Лівійська ескалація та зменшення підтримки України на Заході, вибори в сусідніх країнах та несподіванка в Казахстані, питання анексія Голанських висот – у місячному огляді.
Лівійська ескалація
Проросійські сили Лівійської національної армії (генерала Хафтара) зробили на початку квітня спробу взяти в оточення столицю Триполі, наступаючи з семи напрямків. Однак прозахідний Уряд національної згоди зміг призупинити наступ у районі міста Місурата, за підтримки спецслужб Італії, що обстоюють інтереси італійського нафтовидобувного концерну Eni. Загалом у ході боїв уже загинула 21 особа, 27 осіб поранені. Є відомості про смерть двох лікарів, які надавали допомогу пораненим.
Можливий штурм столиці викличе тисячні жертви і валовий потік мігрантів до країн Європи. Тому ЄС зацікавлений стримати подальшу ескалацію.
Румунія – готується референдум
Президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив тему референдуму, який він планує провести 26 травня. Йоганніс пропонує запитати громадян, чи варто заборонити амністію і помилування за корупційні дії, а також чи потрібно запровадити заходи, які не дозволять уряду ухвалювати надзвичайні укази щодо злочинів, покарань та змін у судовій системі. Країну кілька років потрясали масові маніфестації за очищення від корупції, що супроводжувались критикою з боку ЄС. Референдум про спрощення процедури антикорупційних дій – спосіб заспокоїти маси, і перейти до більш конструктивного внутрішньополітичного процесу.
Ситуація в Алжирі
У країні почались масові протести. Алжирці вимагали, аби президент Абдель Азіз Бутефліка (що більшість часу проводить у лікарні) не йшов на п’яту каденцію. 13 березня влада вирішила відтермінувати заплановані на 18 квітня вибори. Міністри заявили, що Бутефліка почув народ і готується до “суттєвого оновлення політичної системи Алжиру, у якій з’являться нові обличчя, у тому числі жінки і молодь”. 27 березня армія усунула президента від влади. До виборів виконувачем обов’язків стане голова верхньої палати парламенту – Ради нації – Абделькадера Бенсалаха.
2019 року Арабська весна дійшла до Алжиру. Країна може як демократизуватись чи залишитись у стагнації ще на кілька років, так і впасти в анархію. Це спричиниться до посилення ісламістських рухів, які базуються у Сахарі (зокрема Аль-Каїди в Ісламському Магрибі, що діє на кордоні між Малі, Нігером, Лівією та Алжиром). Мирне завершення протестів в інтересах ЄС, оскільки падіння Алжиру відкриє ще одні ворота для мігрантів із півдня – регіону Сахелю, де активно діють ісламістські групи, а місцеві уряди не контролюють значну частину територій
Україна
США демонструють підтримку Україні в протистоянні з Росією на морі. Зокрема на запрошення України до акваторії Чорного моря увійшли додаткові фрегати НАТО, тривають переговори про можливість супроводу українських кораблів через Керченську протоку. 4 квітня у Вашингтоні країни Альянсу погодили низку заходів із посилення безпеки у Чорноморському регіоні. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що затверджений пакет заходів НАТО для підтримки України в Чорному морі передбачає спостереження, військову присутність, підтримку українських Військово-морських сил і берегової охорони.
А генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на початку квітня взагалі підкреслив, що Грузію та Україну треба приймати до НАТО, бо інакше Захід розглядає їх як законну периферію РФ.
Росія натомість протидіє, використовуючи розірваність усередині європейських членів Альянсу, працю на інших фронтах. Уже не лише Німеччина підтримує будівництво “Північного потоку-2”, а й Угорщина готова закуповувати російський газ через Австрію і з балканських коридорів, обходячи територію України.
Росія досягає успіхів на важливих міжнародних майданчиках. Зокрема Київ програв судове змагання у Світовій організації торгівлі – СОТ визнав правильними дії Росії з обмеження транзиту товарів з України до держав Центральної Азії в 2014-15 роках. Це вже третя програна Україною справа у СОТ за останні кілька років. Водночас у Раді Європи дискутується питання повного відновлення присутності російської делегації. Це результати недостатньої роботи як МЗС, так і самого Президента, відповідального за сферу міжнародних зносин.
У березні – важливі дипломатичні кроки, пов’язані з президентською кампанією. 20 березня відбувся міні-саміт Україна – ЄС у Брюсселі. Порошенко зустрівся з Головою Європейської Ради Дональдом Туском, Головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, Президентом Європейського Парламенту, Віце-президентом, членами Єврокомісії. Порошенко заявив – ніколи раніше Україна не зустрічалася одночасно на одній зустрічі з ними всіма.
Але по суті не відбулося зустрічі з представниками національних держав, які власне і вирішують справи в ЄС – насамперед Німеччина і Франція. Лише з чиновниками брюсельської бюрократії, що протокольно зустрілися з Порошенком. Той же голова Європейської Ради Дональд Туск – від Польщі, який представляє фактично опозицію. І навіть ці європейські чиновники майже не висвітлили цей візит.
Тим часом спалахнув скандал із послом США Марі Йованович, яку звинуватили у підтримці окремих осіб українського політикуму за часів президентської каденції Обами. Цього разу українські політики втручаються у внутрішньоамериканські процеси нібито на стороні республіканців. Але як 2016 року така відверта гра на боці Клінтон закінчилась охолодженням відносин із Білим домом після перемоги Трампа, так і тут непродумана активність може дорого коштувати державі. Більше того – вже за результатами другого туру з боку європейських столиць та Вашингтона посипались заяви про готовність до співпраці з будь-яких переможцем, а спецпредставник США Волкер схвалив програмні засади конкурента чинного президента – Володимира Зеленського.
Сирія
У Сирії триває демакаркація зон впливу. Російські та турецькі військовослужбовці почали патрулювання меж демілітаризованої зони. Тим часом загони курдів захопили останню вагому базу ІДІЛ у м. Багуз.
ІЗРАЇЛЬ
26 березня Дональд Трамп оприлюднив рішення визнати Голанські висоти територією Ізраїлю.
- Ця невелика сирійська територія з 1967 року окупована ізраїльською армією. Ключовий фактор – контроль доступу до витоків ріки Йордан, що критично важлива для водозабезпечення Ізраїлю. Поряд із тим останніми десятиліттями питання Голан було предметом переговорів – Тель-Авів був готовий віддати землю за мирну угоду. Але після розпаду Сирії ці плани стали неактуальними. Тепер за кількадесят кілометрів від ізраїльських позицій стоять іранські війська, що стимулює єврейську державу активізуватись.
У зв’язку з рішенням Трампа визнати ізраїльський суверенітет над Голанськими висотами 26 березня тут зростає напруження. Ізраїльська система протиракетної оборони (ПРО) перехопила випущену з Сирії ракету. За даними ізраїльської армії, сирійська сторона зробила спробу ракетного обстрілу, однак батарея ПРО на півночі Голанських висот перехопила ракету. Незадовго до цього сирійське державне агентство SANA заявило про відбиття атаки ізраїльської авіації на півдні Сирії. Паралельно ізраїльські поселення зазнали ракетного обстрілу з боку сектора Гази.
Наростання турецько-російських суперечностей через переділ зон впливу у Сирії. Нарощення впливу Туреччини на півночі Сирії, що врівноважить домінантне становище Асада в центрі та на півдні країни. У зв’язку з несподіваним рішенням Трампа щодо статусу Голанських висот очікується більша участь Ізраїлю в регіоні, і напруга всередині коаліції між державами Перської затоки (насамперед Саудівською Аравією) та США.
- Звісно, ситуація неоднозначна. Це не Крим – бо ж Сирія реально перестала бути державою, перетворившись на конгломерат груп впливу. Але все-таки реальне порушення недоторканності міжнародно визнаних кордонів.
- Україна ж повинна передусім дотримуватись власних інтересів, аби запобігти щонайменшому посиленню російської позиції. Ніякого визнання ні Голан, ні Косова, хай там як ми хочемо зміцнити дружбу з Америкою. Партнери і друзі, але передовсім власні інтереси.
Казахстан
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв 19 березня заявив про складання повноважень глави держави 19 березня у спеціальному зверненні до нації, після майже 30 років очільництва країни. Повноваження виконувача обов’язків президента перейшли до голови верхньої палати парламенту Касима-Жомарта Токаєва, але головний претендент на владу залишається в тіні – племінник Нурсултана
Повноваження президента передані голові верхньої палати – Сенату парламенту Казахстана Касим-Жомарт Токаєву. Однак справжня боротьба розгортається між родичами Назарбаєва – дочкою Даригою та зятем глави Тімом Кулібаєвим. У будь-якому разі в колишнього президента всі можливості обирати, бо він залишається пожиттєвим головою Ради Безпеки та очільником правлячої партії Нур-Отан. Можливою причиною трансферу лади може бути як погане здоров’я, так і бажання зіграти на випередження. У 2020 заплановані були вибори в Білорусі та Казахстані, під час яких Кремль міг би спробувати дестабілізувати ці країни з метою повного контролю.
Нова Зеландія
Одну з найспокійніших країн сколихнув теракт – у мечеті Нової Зеландії понад 50 загиблих під час стрільби. Звісно, це свідчення глобальності світових конфліктів, у тому числі ментальних настроїв на цивілізаційне протистояння (злочинці у своєму маніфесті проявляють різку ненависть до мусульман і Туреччини зокрема – як віковічного ворога християнської Європи). Але більшим чином це урок для місцевих спецслужб, які, можливо, втратили достатній рівень готовності.
Великобританія
У Великобританії парламент прийняв рішення про призупинення процедури Brexit. Депутати підтримали відтермінування виходу з ЄС, попри позицію прем’єр-міністра Терези Мей. На боці останньої – рішення референдуму і думка більшості британського суспільства, що посилюватиметься з огляду на кризу в ЄС. 00
Врешті Тереза Мей звернулася до Європейської Ради з проханням відкласти Brexit до 30 червня. Вагома роль і очікуваних 25 травня виборів до Європарламенту, в яких ще встигне взяти участь британська делегація. Й опісля стане більш зрозумілим стратегічний курс ЄС на наступні роки – особливо на фоні очікуваного посилення євроскептичних сил.
- Британський істеблішмент всіляко опирається виходу з євроструктур, особливо ліве крило – партія лейбористів. Сподіваються, що народ передумає, і результати референдуму можна буде переглянути. Але процес неминучий. Із надто важкими викликами зіткнулася Європа, і виходу з них упродовж найближчого десятиріччя, повернення до ритму щасливих 1990-х – 2000-х не передбачається. Чим швидше депутати це зрозуміють, тим краще – поки дійсність жорстоким впливом не розіб’є залишки ліволіберальних ілюзій, навколо яких концентрується єврооптимізм останні кілька десятиліть.
Канада
У країні розгортається політична криза через скандал навколо популярного раніше прем’єр-міністра Джастіна Трюдо, якого звинуватили у неофіційному тиску на працівників прокуратури. Політичне розчарування накладається на несприйняття консерваторами ліволіберальної політики уряду. У наступному електоральному циклі слід очікувати перемоги опонентів Трюдо, готових до налагодження стосунків зі США, зіпсованих особистісним конфліктом Трюдо і Трампа. Відповідно проукраїнське лобі в Північній Америці, особливо потужне в Канаді, зможе краще працювати.
Венесуела
У Венесуелі триває гуманітарна криза, посилена масштабним відключенням електрики. Попри звинувачення у диверсії, це постійна практика упродовж останніх 5 років. Гуайдо вчергове закликає прихильників на вулиці, і це може стабілізувати ситуацію в політичному руслі, бо великий ризик сповзання в соціальний хаос через відмову ключової інфраструктури.
24 березня Росія перекинула воєнні літаки до латиноамериканської країни. Це викликало обурення США, однак не принесе належного результату через невеликий обсяг задіяних сил. Швидше маємо справу з демонстрацією підтримки Мадуро, який перебуває у критичній ситуації.
КНДР
Після не зовсім вдалого саміту Трампа та Кім Чен Ина (на фоні індо-пакистанської напруги) знову лунає інформація про гальмування переговорів. Кім не поспішає з денуклеаризацією, вимагаючи кращих умов для свого режиму.
США
У США завершився суд над політтехнологом Януковича та Трампа Полом Манафортом. Вирок зобов’язує останнього сплатити штраф у $ 50 тис., оплатити податки, від сплати яких ухилявся, та відбути 7,5 років ув’язнення. Цей вирок відносно м’який (виявились недоведеними факти прямої співпраці з Росією), однак учергове вдаряє по репутації Дональда Трампа. Тому останній, найімовірніше, не скористається можливістю амністії. Для України справа Манафорта, при адекватній дипломатичній позиції, могла б стати приводом ще раз нагадати американському суспільству про ситуацію в Україні.
Активізація Росії
Газпром завершив третину будівництва “Північного потоку-2”. Тим часом реакція європейців залишаться надто розмитою. На цьому фоні позитивний, однак недостатній прорив – рішення Європарламенту більше не розцінювати Росію як стратегічного партнера.
Тим часом Валерій Герасимов, начальник Генерального штабу РФ, представив сучасне бачення принципів оборони. Ця доктрина, очевидно, прийде на зміну концепції цього ж генерала, що була опублікована в 2013 році. Там чітко описувався інструментарій непрямих дій, що згодом дістали назву “гібридної війни” – цілий спектр асиметричних засобів, від інформаційного впливу до технологій дестабілізації соціуму противника. Тепер Герасимов наголошує на підготовці до періоду. коли доведеться воювати всерйоз. Захід нібито планує після внутрішньої дестабілізації Росії перейти до високоточних ударів (насамперед, зрозуміло, по шахтах – місцях дислокації ракет з ядерними зарядами). Кремль повинен відповісти, по-суті, переходом до повномасштабного конфлікту, в тому числі і з використанням ядерної зброї.
Вибори біля українських кордонів
Попри світову тенденцію, у сусідніх державах знову стають популярними ліберальні сили. Зокрема у Туреччині під час місцевих виборів у великих містах (Стамбул, Ізмір, Анкара) перемогли опоненти Ердогана – прибічники секуляризму і вестернізації, в руслі політики Ататюрка. У деяих районах взагалі вперед вийшли турецькі комуністи. Це природний етап електорального циклу. Питання у тому, чи зможе правлячий режим Реджепа Ердогана знайти відповіді, переконати більшість населення підтримати його курс у майбутньому.
Натомість у Словаччині – типова пострадянська історія. На зміну корумпованому режиму, що використовував спекуляції на темі “втручання Сороса”, президентом стає борець із корупцією, прихильник права на аборти та свободи для ЛГБТ – Зузана Чапутова. Однак не варто перебільшувати – це лише данина європейському дискурсу, оскільки для словаків Брюссель таки залишається світочом чесності та процвітання. Головний меседж – боротьба з корупцією, і стримання Росії (що на користь інтересам Києва, особливо з огляду на ситуацію на Закарпатті, біля кордону зі Словаччиною).
Юрій Олійник, експерт УССД
Leave a Reply