Ексклюзивний огляд тенденцій української економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, студент бізнес-адміністрування Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. Найактуальніші питання – економічна програма Зеленського, доля Приватбанку і стосунки з іноземними кредиторами.
Після президентських виборів поговоримо про те, хто може очолити українську економічно-фінансову систему, а також про ситуацію з ПриватБанком.
Серед тих, хто представлені як команда Зеленського, наразі можна визначити двох як потенційно відповідальних за економічну та фінансово-банківську політику: Олександра Данилюка та Вікторію Страхову. Данилюк, який встиг побувати позаштатним радником в Януковича та міністром фінансів в уряді Гройсмана, може стати міністром закордонних справ. Однак якщо він обере звичний фінансовий напрям, то до парламентських виборів займатиметься фінансовою складовою діяльності Адміністрації президента і можливо регулюватиме денаціоналізацію ПриватБанку.
За умови повернення Данилюка на посаду міністра фінансів не варто очікувати різких змін фінансової політики. Він запам’ятався здатністю домовлятися з іноземними кредиторами (не завжди на вигідних для України умовах), а з некомпетентним у питаннях макроекономіки президентом у нього буде значно більше свободи в цих переговорах. За такого сценарію не йдеться про поворот до економічної політики в національних інтересах, більш імовірне пропагування “вільного ринку” в інтересах зацікавлених олігархів.
Про пані Страхову відомо менше. Працювала в Національній раді реформ, а в 2017 стала корпоративним секретарем ПриватБанку (після його націоналізації), звідки зі скандалом звільнилася. Після звільнення вона заявляла про незаконність націоналізації банку, що може вказувати на її приналежність до сфери впливу його попередніх власників. Якщо Страхова очолить Національний банк, є загроза створення умов для ручного управління НБУ з Адміністрації президента. У цьому разі Нацбанк, очевидно, не почне сприяти зниженню ціни кредитування і допомагати бізнесу, а й надалі триматиме відсоткові ставки високими для стримування інфляції (що все одно не допомогло Порошенку).
Саме доля ПриватБанку буде головною інтригою першого періоду президентства Зеленського. Якщо суд останньої інстанції підтвердить позитивне для пана Коломойського рішення, малоймовірно, що адміністрація президента перешкоджатиме початку процедури приватизації. Цікаво, як діятиме уряд Гройсмана, адже саме Кабінет міністрів відповідатиме за організацію процедури зміни власності. У цьому може бути один із головних мотивів до розпуску Верховної ради: провести вибори якнайшвидше і сформувати лояльний уряд, що зробить усе як слід. Зрозуміло, ніхто не займатиметься розслідуванням виведення кількох мільярдів доларів із ПриватБанку, що відбулося одразу перед націоналізацією.
Тим часом рішення суду вже спричинило коливання на міжбанківському валютному ринку України. Можливе оголошення про виведення ПриватБанку з державної власності означатиме значний рівень невизначеності щодо економіки України, а це призведе до різкого зниження інвестиційної активності як всередині країни, так і з-за кордону. Сподіваємося, що історія з ПриватБанком закінчиться найменш шкідливим для української економіки чином.
Leave a Reply