Ексклюзивний огляд тенденцій світової економіки для НАЦ УССД підготував Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton. В огляді представлені економічні підсумки саміту G7, а саме питання міжнародної торгівлі, французького цифрового податку, переговорів з Іраном і лісових пожеж в Амазонії.
Exclusive review of the global economy tendencies for NGC USSD is prepared by Oleksandr Chupak, Selkirk College (Canada) graduate and Grant Thornton auditor. The review represents economic overview of the G7 summit, particularly international trade issues, France’s digital tax, negotiations with Iran, and forest fires in the Amazon rainforests.
Минулого тижня увага економічних оглядачів світу була прикута до саміту Великої Сімки, що відбувся у французькому Біарріці. Окрім важливих геополітичних справ, серед яких чільні місця посідали війна в Україні й санкції проти Ірану, значної уваги було приділено економіці, передусім міжнародній торгівлі.
За словами Емманюеля Макрона, лідери країн G7 підтримують ідею вдосконалення правил міжнародної торгівлі: “Ми хочемо реформувати Світову організацію торгівлі, щоб покращити захист інтелектуальної власності та пришвидшити вирішення спорів щодо неправомірних дій. Часи безоглядної довіри минули, ми маємо вирішувати проблеми у двосторонньому порядку, застосовуючи нові методи вирішення цих проблем”.
На питання щодо торговельної війни між США і Китаєм, Макрон відповів, що президент Трамп продемонстрував готовність до досягнення згоди. Сам Трамп ще в п’ятницю повідомив, що черговий етап підняття імпортних тарифів на китайську продукцію відбудеться наприкінці року: додаткові стягнення сягнуть 550 мільярдів доларів. З іншого боку, за словами Трампа, китайці понад усе прагнуть укласти угоду, тому переговори тривають.
Лідери США і Франції обговорили французький “цифровий” податок, який у пресі назвали GAFA tax (за першими літерами назв великих технологічних компаній: Google, Apple, Facebook, Amazon). Він передбачає 3% стягнення з цифрової реклами та інших доходів, які отримують компанії в Інтернеті (з суми доходу, що перевищує 750 мільйонів євро). Трамп і Макрон погодилися працювати над тим, щоб спростити роботу американського цифрового бізнесу у Франції, а також удосконалити міжнародне фіскальне регулювання. Раніше ж від адміністрації президента США лунали заяви про те, що у відповідь на податок GAFA може бути введене мито на французькі вина.
З лідерами G7 зустрівся представник Ірану, Джавад Заріф. Іран намагається пом’якшити економічну блокаду США, що передбачає санкції щодо фірм, які ведуть бізнес в Ірані. Заріф намагався домовитися про зустріч президента Ірану Хассана Ругані з Дональдом Трампом. Як висловився сам Трамп, за певних обставин він може погодитися на таку зустріч. Також він додав, що нова угода з Іраном може бути досягнута за короткий час. Очевидно, також за сприятливих для США обставин.
Країни G7 одностайно ухвалили рішення про виділення 20 мільйонів доларів на допомогу державам Латинської Америки у боротьбі з пожежами в амазонських лісах. Лише в самій Бразилії цьогоріч полум’ям охопленa на 83% більша площа, ніж минулого. Однак президент Бразилії Жаїр Болсонару заявив, що прийме допомогу лише після вибачень від Макрона: раніше француз звинуватив очільника Бразилії у нехтуванні захистом навколишнього середовища через прагнення пришвидшити економічне зростання. Онікс Лоренцоні, представник адміністрації Болсонару, у коментарі для преси заявив, що можливо ці гроші краще було б витратити на відновлення лісів Європи.
Підсумковий документ саміту містить короткі тези про торгівлю, Іран, Україну, Лівію та Гонконг. Про Україну сказано одним реченням: “Франція та Німеччина організують саміт у нормандському форматі найближчими тижнями з метою досягнення відчутних результатів”. Як бачимо, G7 не поспішають змінювати формат, який за п’ять років не сприяв прогресу у врегулюванні ситуації в Україні. Сподіваємося, нове керівництво України робитиме кроки щодо ініціювання будапештського формату, як обіцяв раніше президент Зеленський.
Після саміту стало відомо, що Франція пропонує виділити Ірану 15 мільярдів доларів кредиту для стабілізації економіки. Умовою надання коштів є виконання всіх пунктів ядерної угоди (підписаної 2015 року). Однак надання коштів залежить від згоди США, що вийшли з угоди минулого року.
Нині Іран потерпає від американських санкцій, через які значно скорочується ВВП країни. Навіть якщо Іран отримає гроші, надважливою є згода США на співпрацю іранських компаній із компаніями ЄС. Зокрема, у травні великі європейські нафтовиробники почали згортати діяльність в Ірані через загрозу санкцій США.
Серед інших новин вирізняється заява міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу: від початку війни в Сирії країна витратила на 37 мільярдів доларів на потреби й утримання мігрантів. Разом із тим, лише 1 мільярд був отриманий від ЄС у якості допомоги. Загальна кількість сирійських біженців у Туреччині становить близько 3,6 мільйона осіб – більше, ніж у будь-якій іншій країні світу.
У 2011 році, коли почалася війна в Сирії, Туреччина досягла згоди з ЄС щодо утримання сирійських біженців та недопущення нелегального перетину ними кордону з ЄС. Натомість туркам обіцяли прискорення процесу інтеграції країни в європейське співтовариство. Однак, зважаючи на невдоволення офіційного Брюсселя діями Ердогана, європейське майбутнє Туреччини залишається невизначеним. За такого сценарію маси біженців, що прагнуть перебратися (хоч і нелегально) до багатих країн ЄС, можуть стати серйозним інструментом впливу Анкари на європейських чиновників.
Leave a Reply