Моніторинг законодавчих ініціатив у питанні безпеки Українських студій стратегічних досліджень (січень-лютий 2020 року)

Моніторинг законодавчих ініціатив у питанні безпеки Українських студій стратегічних досліджень (січень-лютий 2020 року)

Ухвалені

Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про Стройовий статут Збройних Сил України»

(Забродський, Завітневич, Безугла)

Посилається на потребу відповідності законодавству країн НАТО. Вводиться в дію з 1 березня 2020 року. У прикінцевих положеннях Закону Кабінет Міністрів України до 1 березня 2020 року має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, передбачивши повноваження Міністерства оборони України визначати стройові прийоми і рухи військовослужбовців без зброї та із зброєю; строї підрозділів та військових частин у пішому порядку і на машинах; порядок виконання військового вітання, проведення стройового огляду; місце Бойового Прапора військової частини у строю, порядок його внесення і винесення; обов’язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимоги до їх стройового навчання.

 Таким чином, формально порядок вітання не змінюється, але передається на підзаконний рівень, коли може регулюватись актами Міністерства оборони (навіть не Кабміну). Це створює ризики перегляду практики вітання Слава Україні”.

 

Проєкти законів

Проєкт Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2020 році для участі у багатонаціональних навчаннях (Президент України) 3003

Необхідне схвалення Парламенту для допуску підрозділів США та інших держав НАТО для участі у спільних навчаннях, що проводяться щорічно вже традиційно.

Проєкт Закону про внесення змін до розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про національну безпеку України” щодо набрання чинності положеннями стосовно Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів і окремих родів військ (сил) (Президент України) 3015

Передбачає початок введення в дію нових положень не з 1 січня 2021 року, а вже з 1 березня 2020. Як стверджує автор, це дозволить пришвидшити реформу за стандартами НАТО, і вже в 2020 році створити нову об’єднану систему керівництва та управління силами оборони.

Згідно з цими змінами, що були ухвалені ще в червні 2018 року, розділяється посада Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України та запроваджується нова найвища посада у Збройних Силах України – «Головнокомандувач Збройних Сил України», а також окрема посада «Начальник Генерального штабу Збройних Сил України». Однак досі великий масив нормативних актів не приведений у відповідність, що продукуватиме правові колізії. Виникають сумніви у доцільності надшвидкої реформи і підозри у політичних мотивах, зокрема призначення на посади окремих осіб.

Проєкт Закону про розвідку (Завітневич, Арахамія, Безугля, Здебський, Мисягін, Верещук, Копитін, Веніславський) 2412-д (прийнято в першому читанні)

Комплексний законопроєкт, що прагне замінити чинний наразі Закон України «Про розвідувальні органи України». Загалом основа проєкту розроблялась більше року, на основі порад наших союзників із держав НАТО та в рамках реформи СБУ і системи розвідувальних органів.

Загалом законопроєкт конструктивний, хоча і потребує юридичного доопрацювання. Але кілька моментів викликають сумнів у доцільності та ангажованості. Зокрема пропонується ввести практику, коли судові органи зможуть взагалі не оприлюднювати деякі рішення (зміни до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» положенням про те, що у визначених законом випадках судове рішення, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується). Це може стати приводом до зловживань, насамперед в аспекті порушення приватності особистого життя громадян.

Окрім того, слід чіткіше окреслити роль Служби безпеки України (яка виконує контррозвідувальну, а не розвідувальну функцію ще з 2005 року), і розмежування повноважень органів.

 

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про Службу зовнішньої розвідки” щодо діяльності Служби зовнішньої розвідки України (Завітневич, Безугла, Здебський, Арахамія, Мисягін, Копитін, Верещук, Веніславський) 2414-д (прийнято у першому читанні)

Законопроєкт гармонізує діяльність Служби зовнішньої розвідки відповідно до нового Закону про розвідку, що знаходиться у парламентському обговоренні. Зокрема прописується призначення Президентом голови та заступників, формування окремих підрозділів та загалом певне розширення компетенцій, які передаються після загальної реформи сектору розвідки (зокрема, можливість формувати територіальні підрозділи, заклади та організації). По суті доопрацьований варіант ще осіннього проєкту 2414.

Автори посилаються на вимоги Національної розвідувальної програми на 2016 – 2020 роки в частині реформування розвідувальних органів України з метою розвитку розвідувальних спроможностей держави. Загалом погоджуючись, слід наголосити на непроробленості проєкту, зокрема спрощенні Закону, з якого викидаються як посилання на правові основи діяльності розвідувального органу, так і його головні функції. Натомість посилено прописується контроль із боку Президента, включно з призначенням заступників голови, що є перевищенням компетенції президентської влади (такі функції не передбачені в Основному Законі). До того ж порушуються конституційні принципи, де не вказано окремого існування розвідувальних органів (є лише військові та правоохоронні). Тому краще доопрацювати цей проєкт Закону.

 

Проєкт Закону про Службу безпеки України (Бурміч, Кожем’якін, Мамка,Чорний, Цимбалюк) 3080

Цей законопроєкт, як і вищезгадані, спрямований на реформу сектору безпеки відповідно до принципів, сформованих у Законі про національну безпеку від 2018 року. Автори наголошують на новітніх підходах щодо правової регламентації діяльності Служби безпеки України,  зокрема у сферах:

розмежування контррозвідувальної, оперативно-розшукової й кримінально-процесуальної діяльності;

впровадження концепції «обмеженої демілітаризації» Служби безпеки України: передбачено у складі кадрів СБУ окрему цивільну категорію – державні службовці, які наділені статусом співробітників з обсягом прав та повноважень на рівні з військовослужбовцями;

створення належної системи демократичного цивільного контролю за діяльністю Служби безпеки України.

Законопроєкт потребує детального вивчення, оскільки готувала його інша група авторів, ніж вищезгадані, і можливим є незбіг норм.

 

 Проєкт Закону про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України

 (Корнієнко, Яременко, Кравчук, Богуцька, Неклюдов, Чернєв, Ткаченко і ін.) 3102

Проєкт передбачає посилення відповідальності за образу військовослужбовців. Зокрема публічна наруга над військовослужбовцями Збройних Сил України, військовою формою одягу або знаками розрізнення карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин, а в особливий період – можливим арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” та інших законів України щодо узгодження термінів та уточнення окремих норм

 (Горбенко) 2830

Проєкт закону гармонізує законодавство, заміняючи застаріле поняття “антитерористична операція” на “заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганських областях” (що діють з 2018 року). Окрім того, передбачаються додаткові гарантії захисту постраждалих фізичних осіб у регіоні агресії від сплати відсотків та пені за заборгованість, а юридичних осіб – від штрафів за прострочення фінансової звітності.

 

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України

 (Павлюк, Бакумов, Герасименко, Дмтрук, Припутень) 3105

Проєкт закону розширює можливості Національної гвардії, зокрема надаючи право складати протоколи і затримувати за адміністративні правопорушення.

Негативна ініціатива, оскільки веде до наближення Національної гвардії, що створювалась для охорони державної безпеки, за функціями до поліції, фактично перетворюючи на нове видання Внутрішніх військ, що діяли до 2014 року. ДО того ж посилюється концентрація внутрішніх силових ресурсів у руках керівництва МВС, що призводить до перекосів у політичному полі.

Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за втягнення дітей до участі у діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань  (Кабінет міністрів) 3040

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кримінальної відповідальності за вербування, залучення та (або) втягування дітей до участі у військових конфліктах чи діях

 (Павленко) 3140-1

Урядовий проєкт закону встановлює кримінальну відповідальність за втягнення або примушування малолітньої або неповнолітньої особи до участі у діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Альтернативний проєкт конкретизує дії, до яких може бути залучена неповнолітня особа, завербована до воєнізованого формування.

Хороша ініціатива, що дозволяє завдяки законодавчому закріпленню підняти проблему залучення дітей та підлітків до участі у війні терористами.

 

 

Юрій Олійник, експерт Українських студій стратегічних досліджень

Leave a Reply

Your email address will not be published.