У спільній заяві президентів США і Путіна з нагоди 75 річниці «зустрічі на Ельбі» у квітні 1945 року оприлюдненій вчора ввечері Трамп і Путін викликають «Дух Эльби», який для них є прикладом як ці країни «можуть відкласти в бік протиріччя, вибудувати довіру і співпрацювати в ім’я спільної мети…»
Чи є це ознакою наближення «нової розрядки» і потепління в відносинах цих країн?
Принаймні відкидати цього аж ніяк не можна. Адже лише після 1991 року як мінімум тричі Росія і США мали періоди потепління і активної співпраці.
І кожного разу від цього страждала Україна.
Чи коли Президент Буш старший вимагав не проголошувати Незалежність України. Чи коли США з Росією солідарно грабували ядерний потенціал України і навіть в часи Президента демократа Обами, тодішня держ-секретар Хіларі Клінтом вибудовувала політику співпраці з РФ, закриваючи очі на агресивну імперську політику Росії.
Очевидно, для США такою спільною метою може бути перетягування Росії на свій бік в глобальному протистоянні з Китаєм.
Очевидно, платою за таку позицію буде визнання суверенності Росії модерувати процеси на постсовєцькому просторі, передусім Україні.
Станеться подібний обмін чи ні, але Україна має розуміти, що останні шість років переважно моральної підтримки Заходу були лиш передишкою для України, можливістю перебудувати країну, націю, економіку, політику, безпекову сферу на тривале глобальне протистояння з Росією «на самоті», а можливо і в умовах серйозного тиску західних союзників до примирення з Росією на ганебних умовах колонії…
На жаль, ця передишка значним чином була згаяною. В Україні на марші проросійський реванш.
Але такою ж реальністю є те, що єдиним незрадливим союзником України є армія і військово-морські сили. І все, що бездарно марнують політики, можна відвоювати. Бо Українa ніколи не програвала Росії в війні, але завжди втрачала незалежність переговорами і союзами.
А у відповідь на лобизання на Ельбі, Україна має готувати Пакт поневолених і загрожених Москвою народів, щоб рано чи пізно спільно поставити хрест на імперії і потиснути руки на зруйнованому мості гнилої ріки.
А Трампу слід не забувати, що на Ельбі зустрілися 75 років тому не друзі, які маюли спільні цілі, а непримиренні вороги, що мали спільного опонента…
Директор НАЦ “Українські студії стратегічних досліджень” Юрій Сиротюк
Leave a Reply