Аналіз міжнародних тенденцій та безпекової ситуації (травень 2020)

Російсько-українська війна

Активізується кількість обстрілів на Донбасі. Водночас представники “ЛНР” оголошують надзвичайний стан, а РФ готує на літо масштабні військові навчання біля українських кордонів. Перш за все, це частина силового тиску на Київ, оскільки в умовах кризи Москві необхідно пошвидше вирішити проблему України на власних умовах – а це, нагадуємо, включення маріонеткових утворень у рамках федералізації та переорієнтації Києва на російську зону впливу. Дієвим фактором стримування буде лише посилення боєздатності української армії, а також демонстративні навчання з країнами НАТО (зокрема в цьогорічних навчаннях “Cі бриз” уперше має взяти участь Японія).

Також, на щастя, стали менш актуальними питання “плівок Порошенка-Байдена”, що продовжують втягувати Київ у невигідному форматі до американської великої політики. Покращення взаємостосунків із Білим Домом очікуємо після призначення нового посла США в Україні – відставного генерал-лейтенанта Кейта Дантона.

США – внутрішня криза і президентські вибори

Після вбивства Джорджа Флойда в низці штатів розгортаються протести, в яких задіяні афроамериканці та лівоекстремісти. Вони переростають у погроми магазинів, державних будівель та навіть церков. Дональд Трамп мобілізує 70 тисяч солдатів Національної гвардії, що є рекордом після 2005 року (після буревію “Катріна”). Трамп обіцяє гарантувати спокій, тоді як Байден намагається поєднати заклики до мирних дій із захистом дискримінованих меншин. Найімовірніше, на фоні подібних заворушень Трамп посилить позиції. З іншого боку, для Америки подібні зіткнення не є екстраординарними, і спалахують з більшою інтенсивністю щокілька років (згадати хоча б бунти у Лос-Анжелесі в 1992 році).

.

На цьому фоні проривом став перший за 10 років запуск астронавтів з американського космодрому. Це не лише престижно, а й фінансово вдарить по Росії (що отримувала до 90 млн. доларів за оренду кожного корабля).

Центрально-Східна Європа

Через епідемію фактично були перенесені президентські вибори у Польщі, що були призначені на 10 травня. Точніше, до останнього йшла жорстка політична дискусія. Опозиція хотіла перенесення, аби вчергове не переміг гіперпопулярний Анджей Дуда – попри ліберальну критику, населення продовжує підтримувати націоналістичну політику ПіС. Урешті, вибори формально пройшли, але через карантин людей не пускали на дільниці. Натомість їх мають провести поштою.
Вибори перенесені були в багатьох країнах, але саме в Польщі приклад, як до останнього тижня ситуація залишалась невизначеною.

Несподівано актуалізувались стосунки з Болгарією – хоча невеликий дипломатичний інцидент не переріс у загострення. 20 травня Парламент Болгарії виступив, підтримавши заяву з протестом проти деталей адміністративно-територіальної реформи в Одеській області України (109 депутатів Народних зборів проголосували за, 19 утримались). Йдеться про можливість розподілу Болградського району Одеської області (історичні Буджак-Бессарабія), де компактно проживає болгарська етнічна меншина, на 5 об’єднаних територіальних громад. Болгарські депутати вважають це загрозою для “адміністративної єдності” 300-тисячної громади, у зв’язку з чим закликають свій уряд втрутитись і вплинути на позицію офіційного Києва.

Тут слід пригадати, що жодна меншина не має територіального статусу в Україні, а потреби культурно-освітнього розвитку задовольняються на низовому рівні. Виникають асоціації з угорськими прагненнями створити єдиний угорськомовний район у Закарпатській області, що може стати розсадником сепаратизму. Болгарія, звісно, не має спільного кордону і важкої історії взаємовідносин з Україною. Однак такі заяви не можна розглядати інакше як втручання у внутрішні справи суверенної держави. МЗС України у відповіді наголосив, що питання адміністративно-територіального устрою – виключна компетенція державної влади України. Однак чи не чекати подальшого загострення, в тому числі за допомогою російських агентів у Болгарії?

Натомість вчергове очікувано свою увагу до внутрішньої політики Києва проявила Угорщина. Офіційний Будапешт вкотре наголосив, що готовий знімати вето на інтеграцію України до НАТО лише після перегляду мовного законодавства.

Напруження на Близькому Сході

Новий коаліційний уряд Ізраїлю, попри всі внутрішні корупційні скандали навколо Беньяміна Натаньяху, намагається пришвидшити вирішення палестинського питання, поки в Білому Домі гарантовано залишається найбільший режим сприяння. До 1 липня планується перегляд угод 1994 року щодо Палестинської автономії, з фактичною анексією двох третин території Західного берега, попри негативну реакцію арабського світу. Тим часом лідер Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас заявляє про розрив усіх домовленостей із Тель-Авівом та Вашингтоном. Варто очікувати чергового спалаху насильства, можливо навіть у масштабах попередніх Інтифад.

Водночас Іран зумів успішно запустити власний супутник. Це викликало занепокоєння у Вашингтоні – Трамп навіть дозволив обстрілювати іранські кораблі при явній загрозі. Напрацювання у сфері цивільного космосу можуть бути використані для побудови балістичних ракет, зокрема в перспективі з ядерною зброєю.

А в Лівії триває російсько-турецьке протистояння. Сили фельдмаршала Хафтара та російських найманців зазнають великих втрат, зокрема відступивши з бази Аль-Ватія. Сили міжнародно визнаного уряду захопили російську протиповітряну систему “Панцир-С1”. У відповідь Москва постачає силам Хафтара бойові літаки.

Паралельно продовжується розхитування ситуації на іншому боці регіону – в Афганістані. В результаті кількох терактів загинуло 70 людей. Офіційна влада – президент Ашраф Гані – звинувачує Талібан та групу “Хакані”, пов’язану з пакистанським угрупованням Лашкар-і-Тайба. На фоні планованого цьогоріч виведення американських військ прогнозуємо лише подальшу ескалацію.

Китай – епідемія не зупиняє тоталітаризм

У Китаї після епідемії знову розгоряються протести у Гонконгу. Центральна влада готує закон про обмеження повноважень автономії, які були гарантовані під час передачі від Великобританії у 1999 році. У відповідь Вашингтон планує розширені санкції, і припинення пільгових практик торгівлі через Гонконг (через порти якого йшла вагома частка китайського експорту). Також актуалізується питання уйгурів – Конгрес США вперше підтримав в обох палатах законопроєкт про санкції для китайських чиновників, що порушують права уйгурів у Синцзяні.

Додає напруги і несподівана напруга на індокитайському кордоні. Спірні зони в Гімалайських горах зберігаються ще з 1962 року, періодично спалахували обмежені конфлікти. 5 травня солдати Індії й Китаю вступили в бій біля озера Пангонг Цо в районі Ладакх, розійшовшись у розумінні пролягання лінії розмежування. До речі, цей район також стикається з частиною Кашміру, що контролюється Пакистаном. Таким чином, потенційний конфлікт може втягнути аж три ядерні держави. Сутички продовжились 9 травня, але обійшлося без жертв. Однак збільшуються шанси, що у торговельно-політичному протистоянні Індія стане на бік США (недарма Трамп закликав на засідання G7 представників Австралії, Південної Кореї, Індії та Росії – йдеться не про реанімацію Вісімки, а про побудову антикитайського альянсу).