Директор Національного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», співзасновник Білоруського інформаційного центру та співголова Руху солідарності «Разам» Альона Талстая прокоментували викривлення ситуації у Білорусі в українських медіа у новому випуску подкасту «ДНО» Громадського радіо.
Повну версію дивітьсяза адресою ashenko-orhanizovuie-komediiu-shchodo-perepryznachennia-samoho-sebe-i-26-rokiv-keruie-krainoiu-iak-monarkh-syrotiuk
Директор Національного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», співзасновник Білоруського інформаційного центру Юрій Сиротюк каже, що в українських ЗМІ є два серйозних викривлення щодо голосування у Білорусі. Перше стосується самого виборчого процесу.
Ми досі схильні думати, що у Білорусі можливі вибори як в Україні. Просто потрібно прийти й проголосувати не за Лукашенка. Але це не так.
«Деякі українські журналісти думають, що в Білорусі відбуваються вибори так, як ми це собі уявляємо. Тому пишуть про вибори в Білорусі, про виборчу конкуренцію, про дострокове голосування та якісь порушення.
У Білорусі виборів немає з 1994 року. У 1994 році були останні демократичні вибори в Білорусі. З того часу йде просто процес фарсу, коли Лукашенко організовує комедію щодо перепризначення самого себе, і вже 26 років керує цією нещасною країною як монарх. Перше нерозуміння серед українців: думка про те, що в Білорусі нібито є якісь вибори. Виборів немає».
На думку Юрія Сиротюка, ці «політичні туристи» просувають в Україні проросійську адженду, прикриваючись своєю опозиційністю до Лукашенка. Олена Толстая пояснює, чому ця опозиція насправді — просто менше зло.
«Останній виступ трійці почався так: «Ми не хочемо війни, не хочемо Майдану». Весь час просувається ідея, що ми люди мирні, до всіх ставимося добре, любимо Росію, росіян, ставимось до них нормально і не хочемо війни. Як зараз виступає Цепкало: «Ми всі розумні люди, у Росії також розумні люди, а Лукашенко не розумний. Тому об’єднуймось з розумними людьми, а решта — неважливо».
Юрій Сиротюк закликає: якщо медійники хочуть давати слово справді альтернативним спікерам, потрібно звертатися до тих опозиціонерів, що з 90-их ведуть боротьбу за білоруську Білорусь. До тих опозиціонерів, що відсиділи або зараз сидять у тюрмах за свою громадянську позицію.
«Є Статкевич, є його дружина, є білоруські політв’язні, рух солідарності «Разам». Треба шукати не ті організації, не тих людей, які з’явилися вчора, а тих, хто з 1994 року політично опонує Лукашенку. Вони можуть бути правдивим джерелом інформації».
Яскравим прикладом того, що українці погано орієнтуються у білоруському контексті є те, як напередодні, під час брифінгу Білоруського інформаційного центру, українські журналісти попросили спікерів з Білорусі говорити російською. Зросійщення та жорстке знищення національної ідентичності — це те, проти чого останні 26 років веде боротьбу білоруський народ.
«Величезне прохання до української медіаспільноти, до українських журналістів: поважайте, будь ласка право білорусів на свою ідентичність, поважайте їхнє право спілкуватися рідною мовою. Коли білоруська опозиція починає говорити російською, вона стає не білоруською, а проросійською опозицією».
Leave a Reply