Як відомо, разом із небезпечними загрозами криза майже завжди приносить великі можливості. З початку пандемії у світі гостро постала проблема нестачі продовольчих товарів, передусім тому, що через закриті кордони перервалися логістичні ланцюги поставок продуктів харчування. Проблеми виникли не тільки у споживачів, а й у виробників, які не продавали товари і недоотримували дохід. На світовому ринку почали створюватися умови для перерозподілу грошових потоків і сфер впливу.
Так, структурно недосконала, залежна від експорту сировини Україна отримала можливість зміцнити свої позиції на глобальному продовольчому ринку. Незважаючи на карантинні заходи, вітчизняні сільгоспвиробники змогли втримати рівень експорту своєї продукції на рівні минулого року: $10,4 млрд. за перші 6 місяців 2020 року (за даними ННЦ «Інститут аграрної економіки»). Найбільшим споживачем українського продовольства є Азія – 47,4% загального експорту. Менші частки у країн Європи (28,7%) і Африки (15,2%).
Далі подано опис основних тенденцій світового ринку продуктів харчування, що вказують на наявність хороших можливостей для покращення Україною своїх позицій як експортера продовольчих товарів.
Викликана коронавірусом глобальна економічна криза вплинула на чотири основні стовпи продовольчої безпеки: наявність, доступність, вживаність і стабільність. Ринки сільськогосподарської продукції переживають постійні збої через нестачу трудових ресурсів, а також значні зміни попиту на продукти харчування через втрату доходів споживачів, закриття шкіл і ресторанів тощо.
Як зазначено в аналітичній доповіді Міжнародного науково-дослідного інституту продовольчої політики (IFPRI, https://science.sciencemag.org/content/369/6503/500), основною загрозою продовольчій безпеці під час пандемії є зниження доходів, і, відповідно, недоступність харчів. Це в першу чергу стосується найбідніших верств населення, що витрачають на їжу понад 70% доходу.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує 5% падіння світової економіки в 2020: більше, ніж у 2008-2009 під час фінансової кризи. Побудована IFPRI модель передбачає, що через таку глибоку рецесію кількість людей, які перебувають за межею бідності й голодують, може зрости на 150 млн. (або на 24%). Найбільш ураженими регіонами будуть центральна й південна Африка. Збої в постачанні продовольства спричиняють поширення бідності через вплив на джерела доходів найбідніших, зменшуючи їхній доступ до їжі.
Вчені IFPRI зазначають, що зниження доходів особливо вплине на споживання поживної їжі: фруктів, овочів і продуктів тваринного походження. Уряди різних країн працюють над забезпеченням громадян харчами і підтримують основні ланцюги постачання. Однак структура цих ланцюгів неоднорідна, тому пандемія впливає на них по-різному. Капіталоємні ланцюги постачання (пшениця, кукурудза, соєві) функціонують без значних збоїв у багатих країнах. Натомість у бідних країн ці галузі є більш трудомісткими, що зумовлює їхню нестійкість через нестачу робочої сили, транспортні й логістичні проблеми.
У свою чергу, в розвинутих країнах зазнали негараздів галузі переробки їжі. Наприклад, у США і ЄС близько 30000 працівників індустрії переробки м’яса були заражені коронавірусом, що зумовило закриття багатьох заводів.
За словами вченого IFPRI, критично важливо не застосовувати жорсткі карантинні заходи проти сільськогосподарських виробників, щоб гарантувати доставку їжі до кінцевого споживача. Він ставить за приклад зелені лінії, які організував китайський уряд для виробництва, переробки і розподілу продуктів харчування.
Важливу роль у вирішенні проблеми доступності й стабільності відіграє міжнародна торгівля. Вона забезпечує різноманіття джерел поставок, компенсує перебої у виробництві й допомагає стабілізувати світові ринки. Після початку пандемії нестійкість ринків і зростання цін були спричинені обмеженнями на експорт продовольства. Згодом багато з них були скасовані. Наприклад, світова ціна рису знизилася після того, як В’єтнам зняв заборону експорту.
Таким чином, очевидним є високий потенціал торгівлі українських сільгоспвиробників передусім з азійськими й африканськими споживачами. Хай зараз їхня купівельна спроможність знизилася, вона незабаром обов’язково відновиться. І саме той, хто вестиме розумну політику в кризовий час (не намагаючись розорити клієнтів, що потерпають), займе лідерські позиції після відновлення глобального ринку.
Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton
Leave a Reply