Ухвалені
Проєкт Закону про розвідку (Завітневич, Арахамія, Безугля, Здебський, Мисягін, Верещук, Копитін, Веніславський) 2412-д
Комплексний законопроєкт, що прагне замінити чинний наразі Закон України «Про розвідувальні органи України». Загалом основа проєкту розроблялась більше року, на основі порад наших союзників із держав НАТО та в рамках реформи СБУ і системи розвідувальних органів.
Загалом законопроєкт конструктивний, хоча і потребує юридичного доопрацювання. Але кілька моментів викликають сумнів у доцільності та ангажованості. Зокрема пропонується ввести практику, коли судові органи зможуть взагалі не оприлюднювати деякі рішення (зміни до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» положенням про те, що у визначених законом випадках судове рішення, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується). Це може стати приводом до зловживань, насамперед в аспекті порушення приватності особистого життя громадян.
Окрім того, слід чіткіше окреслити роль Служби безпеки України (яка виконує контррозвідувальну, а не розвідувальну функцію ще з 2005 року), і розмежування повноважень органів.
Проєкт Закону про оборонні закупівлі (Завітневич, Копитін, Безугла, Здебський, Верещук, Веніславський, Арахамія, Мисягін, Забродський) 2398-д
Законопроєкт, що прагне змінити алгоритми оборонних закупівель за прикладом апробованих у цивільній сфері конкурсних методів відбору замовника (Закон “Про публічні закупівлі”). Двічі повертався на доопрацювання у зв’язку з зауваженнями ГНЕУ, насамперед через слабко виражену підтримку місцевого виробника, що є пріоритетом національної безпеки. Врешті 5 грудня прийнятий у першому читанні.
Вважаємо, потребує широкого експертного обговорення, аналізу на можливі схеми зловживань, оскільки державні закупівлі для потреб оборони страждають як від закритості, так і великих корупційних скандалів.
Проєкти законів
Проєкт Постанови про схвалення пропозицій щодо застосування персональних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проти осіб, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України (Умєров, Фріз, Бобровська, Рудик, Юрчишин, Джемілєв та інші) 3766
Постанова рекомендує РНБО вжити персональні обмежувальні заходи до низки осіб – представників громадсько-політичних організацій та наукових кіл Російської Федерації, що підтримують та просувають антиукраїнську діяльність.
Конструктивна ініціатива, яка потребує постійності та поглиблення, для охоплення всіх публічних осіб, причетних до підтримки агресивної політики РФ.
Проєкт Закону про внесення зміни до статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” щодо військово-квартирної повинності для фізичних і юридичних осіб (Кабінет міністрів) 3968
Законопроєкт виключає з нормативного поля можливість накладати квартирну повинність під час воєнного стану на громадян чи юридичних осіб, аргументуючи це недопущенням порушення Конвенції про захист прав людини та відповідних рішень Європейського суду, що захищають непорушність права власності на житло.
Не підтримуємо вказану зміну, оскільки автори надто тенденційно і буквально претендують на право на житло, яке не експропріюється, а лише додатково використовується у разі потреби. Ухвалення вказаних змін може ускладнити діяльність Збройних сил в умовах посилення інтенсивності бойових дій та темпів переміщення бойових з’єднань. Законотворець не враховує ймовірної шкоди для національних інтересів, що вимагають певного обмеження індивідуальних прав і свобод у випадку загрози державі та її населенню
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” щодо збільшення грошових виплат у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу (Тимошенко, Цимбалюк, Кожем’якін) 3041а
Законопроєкт 3041а збільшує розмір грошової виплати з двох прожиткових мінімумів до двох мінімальних зарплат.
Проєкт Закону про внесення змін до статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо підвищення розміру одноразової грошової допомоги (Тимошенко, Цимбалюк, Івченко, Кожем’якін) 3043а
Законопроєкт передбачає збільшення можливих виплат для військовослужбовців та членів їхніх родин, зокрема у разі загибелі – при обчисленні грошової допомоги повинен враховуватись розмір прожиткового мінімуму, встановленого станом на минулий місяць (зараз визначається відповідно до початку календарного року.
Проєкт Закону про встановлення видатків на оборону не менше 5 % ВВП (Заремський) 3867
Пропонується на рівні закону зафіксувати мінімальну частку бюджету, що виділяється на потреби оборони, на рівні 5 % під час продовження періоду антитерористичної операції, Операції об’єднаних сил у Донецькій та Луганській областях та інших заходів, спрямованих на збереження територіальної цілісності й суверенітету України, відсіч та стримування агресії іноземних держав з залученням Збройних сил та інших офіційних військових формувань.
Необхідна та корисна ініціатива. Однак мінімалістський спосіб подачі, без супутніх рекомендацій щодо шляху перерозподілу коштів, дасть підстави для відхилення законопроєкту, що залишиться популістичною спробою продемонструвати впровадження критично необхідних для сектору оборони пріоритетів.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо утворення військово-цивільних адміністрацій (Корнієнко, Горбенко, Кравчук, Мережко, Безгін, Рахманін та інші) 3913
Цей законопроєкт має на меті дати змогу створювати військово-цивільні адміністрації в об’єднаних територіальних громадах. Автори проєкту закону обґрунтовують його необхідністю забезпечити безпеку та безперервність державної влади в регіонах, прилеглих до зони проведення ООС. Також законотворець забирає в адміністрацій можливість надання рекомендацій зі змін адміністративно-територіального устрою.
Загалом, цей законопроєкт видається доцільним, оскільки він узгоджує процедуру створення військово-цивільних адміністрацій із реформою децентралізації, в результаті якої було створено ОТГ. Хоча варто відмітити, що Головне науково-експертне управління ВРУ вказує на можливу невідповідність законопроєкту окремим положенням Конституції та необхідність узгодити з деякими іншими чинними Законами України.
Також, якщо введення ОТГ у поле законодавства логічне (попри відсутність поки що цього поняття у Конституції), урізання можливостей корекції адміністративно-територіального устрою позбавлене слушності, оскільки не враховує можливості масштабної корекції лінії зіткнення в умовах загострення бойових дій, і потреби облаштовувати цивільне життя біля фронту і управління територією.
Проєкт Закону про Статут з охорони Національною гвардією України ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів та спеціальних вантажів (Кабінет міністрів) 3947
Доцільно було б чіткіше виписати перелік державних об’єктів, для охорони яких може долучатися Національна гвардія, яка за своєю суттю першопочатково є оборонним, а не правоохоронним утворенням.
Проєкт Закону про вихід України з Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (Президент України) 0064
Проєкт Закону про вихід України з Рішень про створення та діяльність Антитерористичного центру держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (Президент України) 0065
Законодавчі ініціативи Президента передбачають вихід України з міжнародних угод у рамках СНД, перша з яких була підписана в Кишиневі 2002 року, а друга – в 2000 році у Москві та Мінську.
Необхідне розірвання угод у рамках об’єднань, контрольованих РФ – державою-агресором. Однак питання, чого цих дій не було зроблено ще в 2014 році, і відповідно на якому рівні всі останні роки виконувались вищезгадані протоколи (насамперед у сфері обміну інформацією).
Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності (Копитін, Верещук, Літвінов, Здебський, Арахамія, Завітневич, Безугла) 3822
Мета законопроєкту – реформування концерну «Укроборонпром». Прийняття та реалізація проєкту закону дозволять запровадити західні стандарти корпоративного управління. Проєктом пропонується здійснити реформу «Укроборонпрому» в декілька етапів. По-перше, буде здійснена передача майна відповідним підприємствам та закріплення його за ними. Далі ці підприємства (які входили до складу «Укроборонпрому») будуть реорганізовані в господарські та акціонерні товариства. Після цього пропонується здійснити реорганізацію самого концерну на акціонерне товариство, засновником якого буде виступати держава через Кабінет Міністрів України.
Загалом, ідея реформи «Укроборонпрому» виникла досить давно, ще до початку війни з Росією. Протягом останніх років експертами пропонувались різні варіанти її здійснення. Можна відмітити, що законопроєкт виглядає перспективним, однак для успішного реформування галузі ОПК України, окрім усього іншого, необхідно упередити зайняття ключових позицій у запропонованому акціонерному товаристві особами, які вже обіймали посади в «Укроборонпромі» і дискредитували концерн корупційними скандалами та неналежним виконанням оборонних замовлень.
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності в процесі їх реформування (Копитін, Верещук, Літвінов, Здебський, Арахамія, Завітневич, Безугла) 3823
Цей проєкт закону є доповненням до законопроєкту 3822 і має на меті створити в сфері оподаткування умови сприятливі для реформи концерну «Укроборонпром» та підприємств, які входять до його складу. Зокрема, пропонуються такі пільги та послаблення:
1) звільнення майна платника податків з податкової застави після звернення Концерну, утвореного на його базі акціонерного товариства, учасника Концерну, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі; встановлення заборони використання майна, щодо якого контролюючим органом отримано звернення про звільнення майна з податкової застави, як джерела погашення податкового боргу;
2) звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із безоплатної передачі майна з балансу Концерну, його учасників, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі; звільнення від оподаткування прибутку Концерну, отриманого в результаті сплати Концерну його учасниками внесків, за умови використання Концерном цих коштів для поповнення статутних капіталів його учасників з метою забезпечення їх фінансового оздоровлення, погашення їх заборгованостей, розвитку і модернізації виробництва, фінансування науково-технічних розробок, забезпечення їх інноваційної діяльності або забезпечення умов для проведення заходів з їх перетворення на господарські товариства, або спрямування цих коштів до фондів інвестиційного, інноваційного розвитку.
Загалом цей проєкт закону є важливою складовою реформування галузі ОПК; звичайно ж його прийняття матиме сенс тільки за умови прийняття проєкту закону 3822.
Про реформування Збройних сил України та поліпшення матеріального забезпечення армії (Заремський)
3874
Цей законопроєкт спрямований на покращення фінансового забезпечення військовослужбовців ЗСУ. Згідно з цим проєктом, фінансове забезпечення військовослужбовця складається з базової виплати (70-80 відсотків) та додаткових виплат (20-30 відсотків). Додаткові виплати поділяються на такі види: стимулюючі, разові компенсаційні, регулярні компенсаційні. Підставами для отримання додаткових виплат є зокрема: зайняття командної посади, участь у бойових діях, служба у високогірній місцевості, дефіцитна військова спеціальність (снайпер, оператор ПТРК, оператор БПЛА), наявність наукового ступеня або вченого звання, служба у бойових військових частинах (ДШВ, ССО, морська піхота, гірсько-штурмові війська).
Загалом, проєкт закону видається перспективним, оскільки може сприяти мотивації військовослужбовців вдосконалюватись на службі. При цьому, однак, є окремі неоднозначні концептуальні та формально-юридичні моменти. По-перше, цей законопроєкт не пропонує механізмів, які б сприяли очищенню армії від «заробітчан», особливо на командних посадах. По-друге, використання терміна «бойова військова частина» видається сумнівним, оскільки таке поняття відсутнє в інших актах воєнного законодавства. З цього погляду, таке виокремлення перерахованих вище родів військ мало б бути чітко закріпленим на більш загальному рівні.
Про очищення та перезавантаження Служби безпеки України (Заремський) 3887
Проєкт цієї постанови має на меті перевірити особовий склад СБУ на відповідність вимогам законодавства. Він передбачає рекомендувати голові СБУ протягом року провести перевірку особового складу на відповідність Законам України «Про Службу безпеки України», «Про державну службу», «Про очищення влади». У випадку виявлення осіб, які не відповідають вимогам законів, пропонується вжити передбачених чинним законодавством заходів.
Цей проєкт постанови видається малоперспективним. По-перше, використання терміна «рекомендується» вказує на те, що голова СБУ відповідні рекомендації може не виконувати. По-друге, невдалий попередній досвід реформування Національної поліції вказує на те, що в умовах нежиттєздатної та несправедливої судової системи посадові особи, які не відповідають вимогам вказаних законів, зможуть через суд поновитись на своїх посадах. Можна припустити, що ця постанова є елементом політичної боротьби всередині чинної політичної влади.
Юрій Олійник, експерт Українських студій стратегічних досліджень
Кирило Латишев, юрист, дослідник міжнародного права, аспірант НаУКМА
Leave a Reply