Матеріал експерта НАЦ УССД Олександра Чупака, випускника Селкірк коледжу (Канада), аудитора Grant Thornton
Нескінченний Brexit
На 1 січня 2021 заплановано кінець перехідного періоду виходу Великої Британії з ЄС. Цей період тривав із січня 2020 і мав дати сторонам час на укладання договору про подальшу економічну співпрацю, але їм досі не вдалося знайти згоди. Цього разу сторони нібито налаштовані завершити все без перенесення дедлайнів, хоча підписання угоди вважають малоймовірним. 21 грудня Борис Джонсон заявив, що Британія прекрасно переживе перехід на правила Світової організації торгівлі (СОТ) у відносинах з ЄС. Однак у такому разі рух товарів між економіками почне автоматично обкладатися тарифами.
Ось кілька пунктів, щодо яких сторони не можуть дійти згоди:
- ЄС переймається тим, що Британія даватиме фінансову допомогу своїм компаніям або ж знайде інший спосіб отримати перевагу над фірмами країн ЄС.
- Обидві сторони не можуть чітко розмежувати рибальські води між ЄС і Британськими островами.
- Досі не знайдено механізму врегулювання і гарантування виконання сторонами умов можливого договору.
Головним каменем спотикання сміливо можна назвати бажання Єврокомісії змусити Британію грати за економічними правилами ЄС. Сюди належить широке коло нормативів, зокрема, права працівників, розміри державної підтримки компаній, екологічні норми тощо. Зі свого боку, британці не вважають за доцільне й надалі виконувати вимоги уряду ЄС, адже виходили зі співтовариства вони саме для того, щоб цих вимог позбутися. Таким чином, одна сторона висловлює незадоволення потенційно нечесною конкуренцією, а інша – обмеженням державного суверенітету.
Так чи інакше, перемовини триватимуть до самої новорічної ночі й можуть закінчитися будь-яким результатом.
З іншого боку, в Лондоні нині більше переймаються через новий вид коронавірусу, що, за оцінками, передається до 70% швидше, ніж основний. З початку грудня в Лондоні 62% нових хворих мали саме мутований вид вірусу. Через це багато країн світу з 21 грудня закрили свої кордони для мандрівників із Британії. Зокрема, Франція перекрила всі види сполучення, включно з транспортним.
Семирічний бюджет і культурний марксизм
Окрім Brexit, протягом останніх кількох тижнів керівні органи ЄС займалися ухваленням довгострокового бюджету на 2021-2027. Найбільше уваги єврокомісари звернули на відновлення економіки, що страждає від впливу коронавірусу: на це підуть €1,8 трильйона, що будуть розподілені між 27 країнами. Цікаво, що на оборону заплановано витратити мізерну суму в €13,2 млрд. Для порівняння, на обслуговування міграційних пунктів піде €22,7 млрд, а на допомогу сусідам ЄС – €98,4 млрд. Одразу помітний вплив програшу президента Трампа, який ніколи не втрачав нагоди покритикувати керівництво ЄС за недостатні оборонні витрати, а декого (Німеччину) навіть змусив їх збільшити.
Належне фінансування отримали сфери інтересів культурного марксизму. €115,8 млрд виділено на статтю «соціальна згуртованість і цінності» (social cohesion and values): вони розподілятимуться за напрямами, визначеними в програмі «Молодіжна стратегія співтовариства 2019-2027» (Union Youth Strategy 2019-2027), серед головних цілей якої зазначені «рівність для всіх гендерів» та «інклюзивне суспільство». Ще цілих 30% витрат бюджету в різних сферах у Єврокомісії обіцяють пов’язати з так званими «кліматичними цілями».
Запропонована структура бюджету викликала незадоволення Польщі й Угорщини, які намагалися заблокувати прийняття бюджету в Європарламенті на підставі того, що певні бюджетні ініціативи Єврокомісії обмежують суверенітет держав-членів ЄС. Претензії стосувалися правила, згідно з яким виплати країнам можуть бути призупинені в разі недотримання «верховенства права» (rule-of-law). Поляки й угорці вважають формулювання юридично нечітким, і що воно може бути застосоване проти них як покарання за відмінності в політиці щодо мігрантів, нетрадиційних меншин тощо. На жаль, для ухвалення бюджету в Європарламенті не потрібна одностайна згода; достатньо кваліфікованої більшості голосів – 55%.
У відповідь на дії Польщі й Угорщини, уряди обох країн отримали порцію нищівної критики від європейських ЗМІ. Особливо гострою була реакція на висловлювання польського прем’єра Матеуша Моравецького, який гостро розкритикував ситуацію, за якої «кілька осіб у Брюсселі хочуть вирішувати долі країн». Після цього в тих самих ЗМІ почали друкуватися матеріали про можливі сценарії виходу Польщі з ЄС.
Довгоочікуваний Байден
Тим часом єврокомісари не можуть дочекатися інавгурації ідеологічно близького їм Джо Байдена, щоб повернути економічну й культурну співпрацю ЄС і США до стану, в якому вона була за часів Обами. У Брюсселі вже склали план відновлення міжатлантичного партнерства, в якому йдеться про боротьбу з коронавірусом, протидію кліматичним змінам, підтримку спільних цінностей і забезпечення миру. Очевидно, Байден негайно поверне США до Паризької кліматичної угоди, а також намагатимется відновити участь в Іранській ядерній угоді (яку він сам свого часу писав). За долею останньої буде особливо цікаво спостерігати, адже офіційний Іран неодноразово заявляв про повний розрив відносин зі США і відмову від виконання пунктів договору (водночас ЄС, Велика Британія, Росія й Китай досі з нього не вийшли).
- Інфографіка бюджету ЄС: https://www.consilium.europa.eu/en/infographics/mff2021-2027-ngeu-final/
- Розділ «соціальна згуртованість і цінності»: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/f99bd563-74fc-11e8-9483-01aa75ed71a1/language-en
- Молодіжна стратегія ЄС: https://ec.europa.eu/youth/policy/youth-strategy/youthgoals_en
Leave a Reply