Расова критична теорія та її застосування в освіті США

Матеріал експерта НАЦ УССД Олександра Чупака, випускника Селкірк коледжу (Канада), аудитора Grant Thornton

Расові протести, що тривали у США протягом літа 2020 року, спричинили значні довготривалі зміни в суспільно-політичному житті Західного світу. Вони стали поштовхом до активізації ліберально-прогресивних сил, які заявили про панування систематичного расизму в американському та інших переважно білих суспільствах, і, відповідно, потребу всеосяжної боротьби проти цього панування.

У цій статті ми розглянемо механізм реалізації ліберально-прогресивних ідей на прикладі американської системи освіти. Зокрема, застосування так званої «расової критичної теорії» (Critical Race Theory).

Расова критична теорія (РКТ) – це відгалудження філософської концепції «критичної теорії», що народилася в роботах учених-марксистів Франкфуртської школи (20-30 роки XX ст.; більше про оригінальну критичну теорію та її механізм: [1]). В основі їхнього вчення лежали заперечення об’єктивності істини (релятивізм), принцип трансформації ральності під впливом соціальних чинників, виокремлення супільних груп-прингноблених і груп-пригноблювачів.

Нині ж расові критичні теоретики стверджують, що суспільство, політичні структури і економіка засновані на расах і систематичному расизмі. За їхніми словами, раса є домінантним соціальним конструктом у США, а расизм став невід’ємною частиною свідомості американців. Саме в цьому вони вбачають причину неоднорідності різних расових груп, наприклад, за критерієм рівня достатку.

Починаючи з літа минулого року, на основі РКТ почалася розробка методологічних програм на всіх освітніх рівнях. Учні, студенти, викладачі та інші причетні до освітнього процесу проходять навчання, метою якого є викорінювання систематичного расизму. Якщо школа контролюється носіями лівих ідей, а батьки не чинять організованого опору, від цього навчання неможливо відмовитися. Згідно з термінологією лівого активу в освіті, тиша – це насильство (silence is violence), тому тих, хто не висловлюється проти расизму, вважають прихованими расистами.

Звернімося до джерела, що популяризує поширення РКТ [2]. У ньому наведено перелік академічних заходів, застосовуваних освітніми закладами після смерті Джорджа Флойда і протестів під керівництвом Black Lives Matter. Разом виокремлено дев’ять видів заходів:

1. Зміна політики зарахування. Деякі заклади запровадили квоти на прийом студентів різних расових груп. Були змінені чи скасовані певні вступні іспити, щоб зробити їх «справедливішими» стосовно інших рас (передусім тому, що білі абітурієнти загалом більш успішні, ніж інші).
2. Запровадження антирасистського і антистереотипного навчання. Учні, студенти і викладачі повинні усвідомити, що підсвідомо вони мають расові упередження (іншими словами, вони – несвідомі расисти), а різноманітність – це основа процвітання соціуму.
3. Зміна методології начального процесу. РКТ повинна стати вбудованою частиною предметів, від фізики до іноземної мови. Вчителі мають за будь-якої нагоди наголошувати на расових «проблемах».
4. Дисциплінарні покарання. Адміністрація навчальних закладів обмежує академічну свободу, вписує до переліку правил поведінки, поміж іншого, терміни «мова ненависті» (hate speech) і «мова расизму» (racist language), визначає покарання за порушення цих правил.
5. Підтримка антирасистського активізму. Заклади виділяють фінансування для активістів і політичних груп, наприклад, місцевих осередків Black Lives Matter, заохочують студентів приєднуватися до подібних рухів і проводити відповідні акції.
6. Фінансування досліджень расової критичної теорії. За даними джерела, на дослідження РКТ і расизму вже були виділені мільйони доларів.
7. «Зміна ставлення» (Re-imagining) до поліції. Підтримуючи протести, адміністрації закладів освіти сприяли роззброєнню і позбавленню бюджетного фінансування місцевих управлінь поліції.
8. Забезпечення антирасистських джерел інформації. Заклади складають для студентів списки літератури, наприклад, «Як бути антирасистом» (How to be Antiracist) Ібрама Кенді.
9. Символічні заходи. Деякі заклади досі не завершили переписування навчальної методології. Натомість, вони створили антирасистські комітети, що займаються символічними заходами, наприклад, перейменуваннями або знесенням монументів.

Згідно з популярною в університетах США Парадигмою Кенді, люди поділяються на антирасистів і на расистів. Тобто, середнього не існує: якщо людина не займається активною боротьбою з расизмом, вона є раситом.

Університет Корнелла був одним із перших, що прийняв РКТ. У липні 2020 р. президент Марта Поллак написала звернення [3] під назвою «Заходи щодо забезпечення справедливості й рівності». У ньому йшлося про запровадження антирасистської політики в усіх сферах функціонування університету, від навчального процесу до найму працівників. Зрештою, університет ухвалив правило про обов’язковий расовий активізм [4].

Не дивно, що РКТ органічно співіснує з іншими популярними нині лівими ідеями: гендерною ідеологією, ЛГБТ, фемінізмом. В сукупності, вони формують концептуальне ядро лівого тоталітаризму, де будь-яка незгода є неприпустимою. Водночас, навчальні заклади часто ховають радикальну сутність за гаслами рівності та включення (inclusion). В епоху панування політкоректності, ці терміни зустрічаються всюди, тому іноді непросто визначити рівень індоктринованості інституції.

У свій перший день на посаді президента, Джо Байден скасував указ Дональда Трампа про недопущення викладання РКТ у державних інституціях [5]. Це дає свободу не тільки ідеологізації освіти, а й інших державних установ. Зокрема, проводиться так зване «навчання расовій чутливості» (racial sensitivity training) серед працівників поліції та інших служб. Кінцевою метою такого навчання є перетворення службовців на расових активістів і залучення їх до лав Black Lives Matter.

В сутності, для теоретиків РКТ боротьба проти расизму є не кінцевою метою, а радше інструментом. Пригноблення небілих рас вони вважають неприпустимим, але водночас не відкидають утиски щодо білих. Мовою сучасних західних політиків, це явище називається «позитивною дискримінацією»: обмеження прав одних заради надання більших прав іншим. РКТ оперує термінами equality (рівність можливостей) і equity (справедливість). Equality в законодавчій термінології означає надання однакових можливостей усім індивідам незалежно від їхньої приналежності до тих чи інших груп. З іншого боку, equity допускає обмеження прав індивідів для забезпечення можливостей групи. Прикладом практичного застосування принципу equity є позбавлення права на володіння майном в Радянському союзі в 20-ті роки минулого століття, внаслідок чого відбулося урівняння майнового стану громадян. У випадку РКТ об’єктами урівняння є білі та представники інших рас.

Чи потрібно Україні остерігатися поширення подібних на РКТ ідеологій? Нині нас оберігає однонаціональний склад населення і переважне несприйняння ліберально-прогресивних ідеологій. З іншого боку, існує ряд чинників, що несуть загрозу в майбутньому:

1. Зменшення кількості населення України. Негативний природній приріст і виїзд громадян закордон стимулює процес заміщення робочої сили мігрантами, що не потребують високого рівня оплати праці. Незважаючи на економічну непривабливість порівняно з країнами Західної Європи, Україна може запропонувати вищий рівень життя, ніж багато країн Африки й Азії.
2. Поступове проникання ліберально-прогресивних ідей в українське законодавство. Україна постійно йде на поступки кредиторам (ЄС, США, МВФ), змінюючи власні закони в обмін на фінансування, в той час як наші очільники не хочуть бачити в цьому загрози. Приклад – нещодавнє приєднання України до Партнерства Біарріц, що пропагує гендерно-феміністичну ідеологію [6].
3. Повна перемога Демократичної партії на виборах у США. Невідомо, як будуть реалізовані заяви Джо Байдена щодо Росії. Але очевидно, що його адміністрація суттєво збільшить фінансування лівих організацій закордоном, в першу чергу там, де сильні позиції мають праві рухи. За роки президентства Дональда Трампа, ліві в Україні ослабли, але протягом щонайменше наступних чотирьох років матимуть потужне джерело грошової і медійної підтримки. На жаль, держава не протидіятиме цьому відвертому втручанню у свої внутрішні справи, а тому спротив зовнішньому впливу чинитимуть партії і рухи правого спрямування.

Расова критична теорія і загалом сукупність сучасних лівих доктрин є небезпечними, тому що за змістом вони надзвичайно близькі до руйнівного комуністичного тоталітаризму. Тікаючи від смертельних обіймів Росії, важливо розуміти, що на Заході нас чекають не лише можливості, але й небезпеки.

 

1. Критична теорія культурного марксизму – вплив теорії на соціум. https://ussd.org.ua/2020/04/13/krytychna-teoriya-kulturnogo-marksyzmu-vplyv-teoriyi-na-sotsium/
2. What is Critical Race Theory? https://criticalrace.org/what-is-critical-race-theory/
3. Additional Actions to Create a More Just and Equitable Cornell. https://statements.cornell.edu/2020/20200716-additional-actions.cfm
4. Cornell University Takes a Major Step Towards Compulsory Racial Activism. https://legalinsurrection.com/2020/07/cornell-university-takes-a-major-step-towards-compulsory-racial-activism-for-faculty-and-students/
5. Biden Quietly Embraces Far Left Critical Race Theory. https://nypost.com/2021/01/24/biden-quietly-embraces-far-left-critical-race-theory/
6. Україна стала повноправним учасником партнерства Біарріц.  https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-stala-povnopravnoyu-uchasniceyu-partnerstva-biarric-63521