Коментар Катерина Шимкевич, кандидат історичних наук, експерт Аналітичного центру балканських досліджень
Кінець липня 2022 р. позначився для Балкан новим витком кризи між Косово і Сербією.
29 липня урядом Косово анонсовано, що він не буде визнавати сербські документи і з 1 серпня будуть запроваджені косівські номерні знаки та документи при в’їзді та виїзді з території Косово. Натомість серби перекрили два командно-пропускні пункти на кордоні. В соціальних мережах навіть зазначалося про обстріли, але з цим розбираються зараз правоохоронні органи. За допомогою посла Америки вдалося домовитися, що Косово на місяць відкладе заміну сербських документів та перехід на національні документи й номерні знаки.
Минулого року був схожий конфлікт і він тривав два тижні. У 2011 році була підписана перша угода, яка передбачала перехідний період на 5 років, який дозволить виробити механізми щодо визнання документів, реєстрації громадян і автівок. У 2016 закінчився термін дії угоди і було пролонгація угоди. Вона завершилася 2021 році і косівський уряд вирішив, що продовжувати її не буде.
Європейські політики бачать вирішення проблеми тільки шляхом переговорів, хоча жодна з сторін не хоче йти на поступки. Всі переговори не принесли зрушень у відносинах Сербії та Косово. Ніяких зрушень, наприклад, щодо пошуку зниклих безвісті чи доступу до архівів немає.
Ситуація може змінитися, якщо Брюссель від політики “м’якої сили” перейде до конкретних дій і почне тиснути на одну із сторін.
Повторення ескалації можливе. Армія Сербії модернізувалася, проводить навчання з Білоруссю і Росією, але цього недостатньо для того, щоб повернути Косово. Москві вигідно, щоб така дестабілізація поглиблювалася на сусідні держави. Але тут слід зважати на реакцію Туреччини, арабських країн та Китаю.
Це локальний кофлікт, який поглиблюється з року в рік, але він впливає на Боснію. Для України подібне відволікання уваги є негативним, адже відкриває для Росії можливість активізації інформаційної війни і військових дій.
Leave a Reply