Перспективи україно-британо-польського союзу і урядові зміни у Великій Британії

27 жовтня 2022 року за ініціативи НАЦ “Українські студії стратегічних досліджень” відбулась онлайн-конференція в рамках програми “Глобальний обсерватор” на тему “Перспективи україно-британо-польського союзу і урядові зміни у Великій Британії”.

Ще на початку року активно обговорювались можливості формування союзу Києва, Лондона та Варшави, до якого в подальшому зможуть приєднуватись інші гравці. Під час війни Британія та Польща чи не найбільше допомагали Україні. Однак після відставки прем’єр-міністрів Борис Джонсона та Ліз Трасс постає питання, чи продовжиться дана політика за наступних лідерів.Також політична нестабільність в британському уряді ставить питання, чи не сконцентрується Лондон на внутрішніх проблемах? Чого чекати Україні, і які перспективи наших взаємостосунків?Чи можна говорити про україно-британо-польський союз?

Юрій Сиротюк, директор НАЦ “УССД” Українські студії стратегічних досліджень , солдат-гранатометник 5 окремого штурмового полку; підкреслив,Україна, створивши україно-британо-польський союз, могла б і відновити панування Англії на морях і панування України і Польщі в Євразійському степу. Однак після обнадійливих заяв жодних реальних кроків до його реалізації не зроблено. Немає також доктрини чи політично-філософських концептів. Для України вкрай важливо з’ясувати в чому суть цього союзу, які завдання має він виконувати.

Після поразки росії, яка неминуча, є серйозною проблемою контроль над євразійським степом, контроль над Хартлендом і контроль над Світовим океаном зробить такий союз одним з геополітичних лідерів.Експерт сподівається, що тема переросте від піару до стратегічного партнерства з конкретними бонусами. Коло союзників має ширитись – починаючи з балтійських держав.Зараз в Києві відкрите вікно можливостей, яке закінчиться скоро. Тому треба говорити, поки нас слухають. Потрібна публічна аналітика, пропозиції конкретних кроків для владних інститутів, Офісу Президента, уряду. Це завдання експертної спільноти.

. Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ “УССД”, кандидат політичних наук; наголосив на важливості проектного мислення, що не обмежується поточними подіями. Лідери можуть приходити і відходити, а інтереси держав залишаються. «Союз з Британією та Польщею, а на інших краях Євразії з Японією, Республікою Корея, можливо Саудівською Аравією – органічна спільність інтересів держав (про що на V Бандерівських читаннях говорив офіцер Тарас Попов).Звісно, три прем’єр-міністри за один рік – це свідчення внутрішніх проблем Британії. Частково можна говорити про віддалений ефект Брекзіту. Так само, на перший погляд, і новий король – фактор, який додає нестабільності Королівству. Але може навпаки, королівська влада отримала свіжі сили. Король – лідер держав Співдружності. Це не лише Канада чи Австралія, де він суверен, але й Кенія (що входить до групи Рамштайн), Індія, Малайзія. Цікаво, що навіть деякі союзники рф такі як ПАР залишаються у Співдружності, а Зімбабве страждає, маючи призупинене членство як покарання.

Тут постає питання, чи може Співдружність стати ефективним механізмом зменшення впливу рф?», – аналізує експерт «Українських студій стратегічних досліджень» фактор Корони, адже навіть в питанні цілісності держави має різні проблеми у Північній Ірландії та Шотландії (показово, що Єлизавета померла в Единбурзі, що згідно протоколу зумовило окремий чин прощання як з королевою Шотландії).

Науковці зосередилися на питаннях: Чи може Британія через економічні негаразди зосередитись на внутрішніх проблемах? Як будуть йти справи з глобальною політикою? Це зараз для України актуально, зважаючи на мінливість політики, згадуючи курс на відновлення впливу Британії у світі (згадаймо стратегію від 2021 року “Глобальна Британія”). Інше питання, чи не актуалізуються підводні протиріччя між правлячими в США демократами і британськими консерваторами?

Олександр Краєв, директор Програми “Північна Америка” Ради зовнішньої політики “Українська призма”; нагадав, що тема часто обговорювалась до активної фази війни, пов’язуючись з пріоритетом безпеки, тренування, обміну технологіями. Завданням є добиватись розширення підтримки на східному фланзі НАТО, аби надати проміжні гарантії Україні до вступу в Альянс.

«Нагадує історію Веймарського трикутника (в рамках якого Париж і Берлін просували євроатлантичну інтеграцію Польщі). Це посилить і глобальну роль Британії, і регіональну Польщі. З початком вторгнення в основному багато експертів зайняті на інших флангах, тому дискусія затримується. Тему треба продовжувати, й інтерес у союзників не зменшився. Особливо це підвтерджує настрій польських експертів», – зауважує аналітик.

На його думку, пріоритетними зонами впливу “Глобальної Британії” це Чорне, Балтійське море, Північна Європа, східний фланг НАТО. Рф для неї загроза на першому місці, бо для Вашингтогнського канону на цьому місці – Китай. «Це виливається в нові домовленості. Останньою є Рамкова домовленість щодо безпеки торгівлі 8 жовтня 2022 року. В кабінеті Сунака більше 70 % міністрів залишилось після попередників. Займуться більше внутрішніми питаннями (зокрема через фінансову кризу), але продовжиться старий зовнішній курс, хоча з меншою увагою медіа. Але дальші ініціативи залежать від України», – стверджує Олександр Краєв.

Аналізуючи британську політику (зокрема монархію), то експерт виділив, що велика її частина керується звичаєвим правом. В 2013 парламент провів юридичне дослідження, чим обмежена воля короля. Виявляється, не обмежена нічим, крім власної волі. Але традицію балансу дотримуються. Частіше використовують монаршу санкцію і королівський дозвіл. Відносно недавно в 1998 році Єлизавета наклала санкцію на обговорення парламентом обмеження прав Корони. Про Чарльза можна згадати скандал “Чорного павука” з Тоні Блером, де Принц висловлював поради щодо політичного курсу. Тому можна очікувати більший вплив як Короля у країнах Співдружності.

Олександр Чупак, експерт НАЦ “УССД”, випускник Селкірк коледжу (Канада). вважає, що наростає потреба закріпити на папері союз. Бо є загроза змін при політичних змінах. Зокрема падає підтримка консерваторів, а політика лейбористів досить непередбачувана. Треба 15-16 листопада на G20, де і Польща, і Україна будуть присутні, показати нашу візію майбутного, як визволення поневолених росією народів. Окремо зазначити – що підтримка України це не витрати, а інвестиції.Експерт нагадав, що проблема у кризі консерваторів і навів ряд фактів – ще з часів Кемерона починаючи, який включав соціалістичні пункти лейбористів до програми . А референдум за Брекзіт задумували для заспокоєння населення. Навіть Джонсон підірвав енергетичну стабільність під гаслами боротьби зі змінами клімату (обмеження трекінговоно видобутку газу). Зараз при владі Ріші Сунка, зять індійського мільйонера Нараяни Мурті, який має хороші контакти з путіном. Але Сунак оголосив про збільшення підтримки України. Тільки 20 % підтримують консерваторів. Але ключ до стабілізації Британії – на сході Європи.На прикладі Ліз Трасс бачимо хто має владу у Британії – фінансова еліта зумовила падіння фунта, і зараз змінює прем’єра. Ріші Сунак її представник, був банкіром у Golden Sucks. А Лондон після Нью-Йорка на другомі місці у світі як фінансовий центр впливу. А от в Канаді велика увага до королівської родини, її візитів зберігається.Але якщо Британія захоче відновити силу (яку 70 років втрачає), то зараз для неї шанс.