Пільги ветеранів російсько-української війни: стан, проблеми, перспективи

Станом на 01.10.2024 року до Єдиного державного реєстру ветеранів війни внесено дані про 1,26 млн.осіб з числа ветеранів війни – учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни. Указані категорії користуються певним пакетом пільг і гарантій, визначеним чинним законодавством. Повноваження із фінансування цього пакету розподілені між державним і місцевими бюджетами, деякі з них можуть одночасно мати обидва джерела покриття.

04.11.2024 року Мінветеранів України оприлюднило розроблений ним законопроект про засади державної політики щодо ветеранів російсько-української війни, членів їх сімей. Ним зокрема передбачено перегляд умов і обсягів пакету пільг та гарантій для ветеранів. Розглядати цей законопроект доцільно одночасно з аналізом поточного рівня задоволеності ветеранів від користування цим пакетом.

Ми будемо спиратися на запити, потреби та думку самих ветеранів, викладені у результатах тематичних соціологічних досліджень, що проводилися у січні-квітні 2023 року та жовтні-листопаді 2024 року на замовлення ДУ «Український ветеранський фонд» Мінветеранів України.

1. Стан користування ветеранами передбаченими для них пільгами та гарантіями

Бачимо, що найбільш популярними послугами є комунальні субсидії, безоплатний проїзд і пенсія. Те, чим ветерани користуються постійно/регулярно (проїзд) та/або отримують у грошовій формі (субсидії та пенсія). Їх популярність серед ветеранів майже не змінилася, окрім пенсійного забезпечення. Це потенційно можна пояснити тим, що серед ветеранів зростає частка осіб, які ще не досягли пенсійного віку або не отримують інші види пенсійного забезпечення (за станом здоров’я тощо). Бо безпосередньо у дослідженні про це не зазначається.

На цьому фоні дивною виглядає ініціатива Мінветеранів України із законодавчого обмеження  комунальних субсидій та безоплатного проїзду – на термін не більше трьох років у вигляді щомісячної грошової допомоги. Можливо – це спроба зменшити фінансове навантаження на Пенсійний фонд, який нараховує та виплачує комунальні субсидії. Тоді логічним видається пошук додаткових джерел наповнення його бюджету. І відтак необґрунтованим є рішення (ухвалене наприкінці 2023 року) про скасування такого джерела доходів фонду як 10%-вий збір з операцій продажу ювелірних виробів. Цей збір за 11 місяців 2023 року приніс фонду доходів майже на 0,6 млрд.грн.

 По-перше, чинне законодавство передбачає поняття адресної грошової допомоги. По-друге, у кожній громаді діють різні тарифи на послуги перевезень. По-третє, яким чином будуть поєднуватися компенсації за проїзд міським і приміським транспортом? Адже замовником перевезень є різні органи влади – місцеві ради та місцеві державні адміністрації відповідно. Нагадаємо, що у березні 2019 року суд скасував урядову постанову про монетизацію проїзду пільговиків, зокрема ветеранів війни (передбачалася компенсація 30 поїздок на місяць).   

Розберемо найменш популярні пільги. Особливості надання ветеранам освітніх пільг ми аналізували раніше. Грошова допомога має регіональні особливості, умови та розмір її надання визначаються рішенням місцевих ради. Наприклад у Запоріжжі є грошова допомога для діючих захисників і захисниць України для придбання певних видів спорядження, а також на відновлення після поранення. Виплат при мобілізації/демобілізації, за укладання контракту тощо наразі немає. 

Психологічна реабілітація є наймеш затребуваною з боку ветеранів. Хоча питання збереження, відновлення та профілактики психологічного здоров’я серед ветеранів є надзвичайно важливим. Достатньо згадати наслідки ПТСР для американських ветеранів після В’єтнамської війни. В Україні сьогодні діють різноманітні урядові та неурядові ініціативи у сфері психологічного здоров’я, що дозволяють отримувати такі послуги анонімно, дистанційно, цілодобово тощо. Органам влади та громадським об’єднанням ветеранів (військовослужбовців) слід активно популяризувати важливість та необхідність, зручність послуг у сфері психологічного здоров’я.

Державі, в особі Мінветеранів України, доцільно переглянути підходи до оплати праці фахівців із надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей. Мова йде про діючу ставку 254,18 грн. (без ПДВ) за годину роботи, які сьогодні держава передбачила для «ветеранських» психологів. При ринковій ціні мінімум 900,00 грн./година (без ПДВ).

Міносвіти, разом із Мінветеранів і силовими відомствами, за участі міжнародних партнерів і експертів з громадського середовища слід:

– терміново створити та впровадити магістерські програми з підготовки фахівців у сфері військової/ветеранської психології;

– заохочувати вступати на ці програми ветеранів російсько-української війни, членів їх сімей (зважено треба підійти до залучення членів сімей загиблих);

– забезпечити кожного ветерана, який вступить на вказану магістратуру, гарантованим місцем державного замовлення (у т.ч. через програми Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, ваучери Державної служби зайнятості).      

Підготовка магістрів у сфері військової/ветеранської психології, з числа ветеранів/членів їх сімей, забезпечить ринок психологічних послуг фахівцями за принципом «рівний-рівному». Це важливо, адже ветерани війни переважно довіряють тим, хто пройшов їх шлях.

2. Як ветерани оцінюють надані їм послуги?

Майже кожен другий ветеран позитивно оцінює користування пільгами на житлово-комунальні послуги та проїзд. Зниження рівня задоволеності пенсійним забезпеченням потенційно можна пояснити певними складнощами з перерахунком пенсій, так як право на це передбачено різними законодавчими та нормативно-правовими актами. Позитивним є зростання рівня задоволеності медичним обслуговуванням (тут можна згадати розширення переліку доступних ліків, впровадження додаткового пакету НСЗУ із стоматологічної допомоги ветеранам війни тощо). Показник «грошова допомога» зріс через запровадження місцевими радами програм грошової допомоги захисникам і захисницям України. Рівень задоволеності психологічною реабілітацією лишається найнижчим (попри зростання майже у 1,7 раза). Деякі причини того описані нами вище. Сюди ж додається проблема морально-психологічного забезпечення у військових частинах, де служать військові зі статусом ветеранів війни.

Найбільше зросло невдоволення грошовою допомогою, напевно – її розміром чи сумою. Тут все обмежується фінансовими можливостями місцевих рад або наявністю ухвалених ними відповідних програм. У 1,5 раза зросла частка невдоволених пільгами на навчання. Причиною тому може бути скорочення державного замовлення у вищих навчальних закладах для ветеранів/членів їх сімей. Інші проблеми з отриманням ветеранами освіти/професії/кваліфікації за бюджетні кошти та варіанти їх врегулювання описані нами тут. Зростання невдоволеності комунальними субсидіями можна пояснити причинами, які ми розбирали тут.

Майже кожен другий ветеран незадоволений станом медичного забезпечення. Причиною тому назвемо необхідність купувати медикаменти, товари медичного призначення під час стаціонарного лікування, відсутність доступних (безоплатних) послуг діагностики УЗД/КТ/МРТ, непоодинокі «натяки» на заохочення лікарів і медичних працівників за виконану ними роботу. Із певними зауваженнями, сюди ж додамо якість і калорійність харчування у медичних закладах. Медичне обслуговування діючих військових у їх частинах, госпіталях тощо нами у цій статті не розглядається – через його особливості.

Вирішення питання медичного обслуговування ветеранів у цивільному секторі можна забезпечити наступним чином:

– поширювати серед ветеранів інформацію про систему «Є-ліки», яка дозволяє в онлайн-режимі перевіряти наявність у комунальних закладах охорони здоров’я лікарських засобів та медичних виробів, закуплених за бюджетні кошти;

– поширювати інформацію про наявні у комунальних закладах охорони здоров’я послуги діагностики УЗД/КТ/МРТ і механізм їх безоплатного отримання за направленням лікаря і кошти НСЗУ;

– невідкладно реагувати на випадки вимагання неправомірної вигоди від ветеранів війни, публічно притягати винних до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності.