Головне питання – як далеко готовий піти Трамп, якщо путін відмовиться від адекватних домовленостей?

Головне питання – як далеко готовий піти Трамп, якщо путін відмовиться від адекватних домовленостей?

Чого чекати від зустрічі на Алясці?

Українське суспільство розбурхане новиною про можливу зустріч Трампа і путіна на Алясці. Але зрозуміти, що реально відбувається, складно; інформація переважно дуже суперечлива. Про всі ці події традиційно спілкуємося з нашим побратимом, політологом, керівником економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Олександром ЧУПАКОМ.

– Олександре, інтернетом гуляє інформація, що спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф, який побував у Кремлі, нібито неправильно зрозумів заяви путіна щодо умов припинення вогню. З огляду на численні дивні фактори, чи Ви особисто вірите, що зустріч Трампа і путіна таки відбудеться? Адже Трамп, здається, дуже ризикує репутацією, якщо путін знову обведе його довкола пальця… Чи не ризикує? І чому саме на Алясці?

– Американські й інші іноземні ЗМІ вважають домовленість про зустріч доконаним фактом, тож ми маємо визнати: ймовірність того, що вона відбудеться, є доволі високою. Звісно, нині нам абсолютно незрозуміло, якими можуть бути наслідки. Я не надто вірю в історію з Віткоффом, який щось не зрозумів: на такому рівні сторони зазвичай роблять усе для того, щоб їхні вимоги були сформульовані максимально чітко.Насправді мотиви зустрічі для обох сторін цілком зрозумілі. Трамп взагалі полюбляє особисті зустрічі навіть із геополітичними опонентами; такий вже у нього стиль. Згадаймо його побачення з Кім Чен Ином і Сі Цзіньпінем під час першого терміну, коли США вели запеклу дипломатичну або торговельну війну проти Північної Кореї й Китаю.З іншого боку, для путіна така зустріч означає легітимацію в очах усього світу, визнання його як представника міжнародної спільноти. Головний ризик для Трампа полягає в тому, що путін приїде, відмовиться від будь-яких домовленостей і просто скористається зустріччю для власних цілей. Чесно кажучи, такий варіант нині має вигляд найбільш імовірного.Щодо Аляски… Позаяк путін є розшукуваним злочинцем за вироком Міжнародного кримінального суду, його мали б арештувати в більшості країн світу одразу після прибуття. Тож Трамп не має вибору, окрім як прийняти його на своїй території. Найзручніше там, де США межують з росією.

– Якщо зустріч таки ймовірна, чи може бути присутній там Зеленський? Чи було б добре, якби зустріч була у тристоронньому форматі? Чи навпаки?

– Нам однозначно потрібно бути присутніми на цих переговорах, щоб тримати діалог з американцями й розуміти сутність їхніх домовленостей з рф. І бажано, щоб там були наші європейські партнери.Нині дуже складно уявити Зеленського в одній кімнаті з путіним, навіть якщо між ними буде Трамп (як з Алієвим і Пашиняном). Проте буде набагато гірше, якщо США й росія домовлятимуться про Україну без України. Хай би як організували цю зустріч, очевидно одне: наша присутність є обов’язковою.

– З польських видань знаємо, що Трамп і путін нібито задумали робити «обмін територіями»; насправді міняти мають українські території на українські. Ви вірите, що це не вкид? Чому саме польські видання? Хіба може Україна на таке пристати – віддати Донбас? А московія? Вона хіба вже змінила кінцеву ціль?

– Вкид чи ні, зрозуміло одне: москва не збирається укладати жодних угод на невигідних для себе умовах. Нам невідомо, чому це потрапило до польського видання, і чи відповідає зміст «вкиду» дійсності. Проте насправді все дуже вигідно для рф: отримати всю Донецьку область означає забрати найбільш укріплені райони української оборони, на завоювання яких знадобилося б ще багато років і сотень тисяч життів «ванюшок».

Саме тому складно уявити, що Україна погодиться. Віддати Донбас означає гостинно відчинити двері московитам до Харківської та Дніпровської областей, де поки немає сильних укріплень. Ми всі чудово розуміємо: будь-який мир закінчиться одразу, щойно росія оговтається і буде готова нападати знову.

– Доводилося чути думку, що цей обмін територіями – це може бути задум путіна просто для того, щоб дестабілізувати українське суспільство. Важко собі уявити, що ми добровільно залишаємо наші не завойовані московією міста…

– Це стане для нас справжньою катастрофою. Наприклад, Слов’янсько-Краматорська агломерація – можливо, найпотужніша система укріплень у світі, яку ми розбудовували з 2014 року. Однозначно, здача Донецької області в обмін на замирення обернеться для нас більшими жертвами в майбутньому, ніж роки її оборони в режимі активної війни.

Втім, навіть якщо замирення відбудеться на чинних рубежах, путін за певних умов усе одно буде у виграші. Наприклад, якщо з росії знімуть санкції, а нам не будуть передавати озброєння. Ще гірше, якщо в Україні відновиться політична боротьба, суспільство забуде про війну, чоловіки поїдуть за кордон, виборці знову проголосують за щось проросійське…

Словом, у разі зупинки бойових дій нам обов’язково доведеться мати справу з дестабілізацією, і путін буде нам у цьому «допомагати».

– Чи таки є реальна небезпека того, що Трамп і путін про щось домовляться, неприйнятне для України, і коли Україна відмовиться, Трамп звинуватить її в небажання закінчувати війну?

– Так, особливо на тлі поведінки Трампа в першій половині поточного року. Саме тому ми повинні бути присутні на цих переговорах, переконувати американців у небезпеці всього, що запропонує москва. Інтерес США – це зупинка бойових дій, відновлення економічних взаємин на довоєнному рівні. Їм по суті байдуже, хто володітиме Донбасом: ми чи росіяни. Тож нам необхідно бути там і наголошувати на небезпеці поступок кожним міліметром української землі: чим більше віддамо зараз, тим більшого захоче москва потім.

– Що для Трампа більш вигідно: щоб війна скінчилася, чи щоб тривала? Чи все одно що, аби гарні взаємини з путіним?

– Трамп точно хоче закінчити російсько-українську війну – це одна з його передвиборчих обіцянок, те, чим він полюбляє займатися: мирити протиборчі сторони в різних куточках світу. Проблема в тому, що його бачення можливої мирної угоди не збігається з баченням українців.Головне питання напередодні зустрічі на Алясці – як далеко готовий піти Трамп, якщо путін відмовиться від адекватних домовленостей? Чи продовжиться митний тиск на Індію? Чи будуть введені тарифи та вторинні санкції США проти Китаю та інших країн за торгівлю з росією? Чи буде продовжене постачання зброї Україні через НАТО?Лише готовність Вашингтона йти до кінця й завдавати значної шкоди рф змусить путіна чимось поступитися.

– Чекаєте чогось доброго для нас?_

Будь-яке перемир’я з росією буде для нас невигідним, адже означатиме фактичне визнання частини загарбаної москвою території. Звісно, можуть бути позитивні моменти: збереження санкцій, продовження збройної допомоги тощо.Насправді цікавим варіантом може бути провал переговорів з подальшим посиленням тиску від розгніваного Трампа. Його тарифи та вторинні санкції дійсно можуть позбавити росію більшості нафтових доходів, без яких воєнна машина агресора буде знекровлена. Нині москва входить у фазу економічної рецесії, тож їй як ніколи за ці три з половиною роки потрібний час на відновлення сил.

Повторю: нам обов’язково потрібно бути присутніми на цих переговорах і спрямовувати американців у потрібному напрямку. Бажано, щоб цим самим займалися Мерц, Мелоні, Рютте та інші політики, яких поважає президент США. Трампу потрібно донести, що поганий мир з москвою зараз означатиме ще більш криваву війну у близькому майбутньому.

Спілкувалася Г. Чорна.