26 травня 2021 року Україна припинила авіасполучення з Білоруссю. Таке рішення було прийнято українською владою в знак солідарності з європейськими країнами, чиї громадяни стали заручниками посадженого у Мінську літака Ryanair Афіни – Вільнюс, на якому перебував колишній редактор опозиційного телеграм-каналу NEXTA Роман Протасевич. Вже протягом року в Білорусі періодично спалахують акції протесту проти влади та нелегітимного правління Олександра Лукашенка. Жорсткі дії силовиків, служб безпеки та військових відносно представників білоруської опозиції, незалежних журналістів та громадських діячів вже ставлять під загрозу не лише безпеку та життя білорусів, а і громадян інших держав.
Питання до обговорення:
Які кроки може зробити українська влада для стримування тоталітарних проявів режиму Лукашенка? Чим Україні загрожує свавілля, яке чинить білоруська влада? Безпека регіону: якими можуть бути наслідки співпраці Лукашенко з Кремлем Як має бути змінений Мінський процес з огляду на те, що Білорусь перестала бути нейтральним майданчиком для ведення перемовин з Росією?Олена Талстая пропонує створити інститут Білорусі при Президентові України або іншій владній структурі, яким має керувати людина, яка розбирається в проблематиці, має уявлення про процеси в Білорусі і знає специфіку роботи з цією країною. Вона наголосила, що громадянське суспільство також має реагувати на ситуацію в Білорусі. Тома було б варто створити Громадський комітет солідарності Білорусі, який би об’єднав парламентські і непарламентські партії та рухи, які підтримують білорусів у прагненні демократичних змін в їх країні.
Юрій Сиротюк, директор центру «Українські студії стратегічних досліджень», співзасновник Білоруського інформаційного центру, також наголошує, що Україна потребує активної позиції по Білорусі і зазначає, що зараз вона дуже пасивна
«Україна зробила помилку, коли після революції гідності влада почала працювати з Лукашенком, а не з громадянським суспільством з метою допомогти Білорусі демократизуватися. З боку України має бути запроваджена стратегія на 2 рівнях -державна і громадська. Ми маємо допомогти відкрити білоруські ВНЗ у прикордонних районах, здобути їм свою помісну церкву і самі розповідати їм про Україну через незалежні ЗМІ і інтернет-видання. Ми маємо максимально допомогти білорусам зберегти їх державу», – сказав він.
Юрій Сиротюк нагадав, що сьогодні між Україною і Білоруссю продовжують діяти 219 двосторонніх договорів. В тому числі про екстрадицію, про співпрацю між КДБ з СБУ, договори про прикордонне співробітництво. Він підкреслив, що МЗС України має частину цих договорів якнайшвидше призупинити.
Яким має бути майбутнє Мінського процесу у світлі останніх подій в Білорусі?
Учасники обговорення наголошують, що довгий час Україна жила ілюзіями з приводу того, що Мінськ і Білорусь є нейтральним майданчиком для перемовин з Росією. На їх думку, подальші перемовини в такому форматі є контрпродуктивними і неможливими. Єдиний, хто виграв від існування Мінського процесу – це сам Олександр Лукашенко, якого Україна легітимізувала на посаді президента і посадила за один стіл з Європейськими і світовими лідерами.
Олена Талстая, згадала, якою була реакція білоруського громадянського суспільства, коли Мінський процес було тільки розпочато. За її словами, громадяни не сприйняли участь Білорусі у розв’язанні конфлікту між Україною та Росією як позитивну новину. Для них це був ще один крок Олександра Лукашенка до легітимізації своєї влади.
«Ставлення до Мінського процесу було дуже критичне, бо громадянське суспільство сприйняло це як легалізацію режиму Лукашенка. Така легітимізація була і на руку Москві, тому говорити про переваги для Білорусі і білорусів від участі в цьому процесі не варто», – сказала вона.
«Питання існування Білорусі на мапі Європи стоїть з 1996 року. Нам треба почати мислити геополітично, бо втрата Білоруссю незалежності може негативно вплинути і на Україну. Росія і США більше в історії були союзниками ніж ворогами і зазвичай це було при демократичних урядах в США, ніж при республіканських. Ми маємо це пам’ятати. Ми повинні розуміти, що Білорусь – це поле битви України і Росії, яку ми фактично не ведемо. Українська армія не може виграти у Росії, але українське суспільство може. Ми показуємо приклад для всіх як європейська нація», – заявив Юрій Сиротюк. Він додав, що Україні варто брати приклад з Ізраїлю, як постійно воюючої країни, яка при цьому успішно розвивається. Орієнтація на власні сили – це основа побудови Української стратегії.
Leave a Reply