Пропонуємо огляд актуальних подій у світі, що його підготував керівник дослідницьких програм аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень”, кандидат політ. наук Юрій Олійник. Напруга на фронті та британо-українська співпраця, вибори в Чехії та Грузії, тенденції політики США – в місячному огляді.
Напруга на фронті
Кілька днів тому українські ЗСУ вперше застосували безпілотник турецького виробництва “Байрактар” на території Донецької області. Рівень ураженості поки що на рівні тренування – людських втрат противнику не було завдано, бойовики встигли розбігтись. Але це важливий крок до впровадження гіперуспішної в інших конфліктах техніки (від Карабаху до Лівії та Сирії).
Зрозуміло, що Росія тут же заявляє про порушення всіх мирних домовленостей. Це очікувано. На жаль, очікуване й інше – негативна реакція, занепокоєність із боку Берліна та Парижа. Натомість США, попри всі складні відносини влади Зеленського з чинною адміністрацією у Вашингтоні, чітко підтримали Київ. А непрямо і право свого союзника по НАТО – Туреччини – постачати безпілотники. Які, нагадаю, будуть виготовлятися вже незабаром у Київській області.
Таким чином, постає питання. Наскільки вигідним і ефективним може бути Нормандський формат, якщо його нібито нейтральні учасники навіть зі щонайменшого приводу схиляються до позиції агресора? І це на фоні енергетичного шантажу тої самої Німеччини перед опалювальним сезоном. І різким за останні кілька тижнів процесом передислокації російських військ у бік держав Балтії та Білорусі. Вже Польща змушена щвидко реагувати, плануючи “радикальне” зміцнення армії через загрозу Білорусі та Росії.
То ж чи не пора вже радикально перезавантажити діючий формат переговорів?
Також Росія продовжує курс на ескалацію, перекидаючи власні війська до західних кордонів – не лише України, але й балтійських держав-членів НАТО, білоруського кордону (на Смоленщині). Вагоме досягнення РФ – тимчасова перемога у першій газовій війні з Молдовою – після місячного шантажу Кишинів погодив угоду про поставку російського газу на 5 років.
Менш приємне питання на внутрішньому полі. Застосування безпілотника сприяло позитивному реноме нового головнокомандувача Валерія Залужного. Попри вочевидь свідоме застосування мінімальних боєприпасів (бо оператори ворожої гаубиці встигли розбігтись). Можливо, такі дії також мають на меті відвернення уваги від негативних тенденцій у ЗСУ, а саме скорочення армії. Нещодавно на рівні командування прийняте рішення про припинення комплектування вакантних посад офіцерського складу за контрактом. Також існують дані про ще одну напівофіційну директиву, з обмеженням призову офіцерів-добровольців.
Українсько-британська співпраця
У жовтні відбувся знаковий візит Президента Зеленського до Великої Британії. За його результатами 7 жовтня 2020 року у Портсмуті на базі Королівських ВМС міністр оборони України Андрій Таран та Державний секретар з питань оборони Великої Британії та Північної Ірландії Бен Уоллес підписали Меморандум про посилення співпраці між Україною та Великою Британією у військовій і військово-технічній сферах.
Документ передбачає співпрацю в оборонній галузі. Важливим є залучення фінансування Британського експортно-кредитного агентства у розмірі 1,25 млрд фунтів стерлінгів. Зокрема будуватиметься 8 катерів для потреб українських ВМФ (зокрема 6 безпосередньо в Україні). Також передбачається будівництво морських баз на Чорному та Азовському морях.
Проміжні вибори у США
На відміну від українських широт, де позачергові вибори – швидше випадок, в Америці владу обирають кожного першого вівторка листопада регулярно. І не лише на центральному рівні – де що чотири роки президентські вибори, і кожні два роки – Конгресу та третини Сенату. Щороку проходять вибори на рівні законодавчих зборів і губернаторів штатів, місцевих муніципалітетів, прокурорів. За цими виборами можна прогнозувати електоральне майбутнє і всієї країни.
Цьогоріч знакові вибори пройшли у Вірджинії та Нью-Джерсі. Ці штати – вже давній бастіон Демократичної партії. У Вірджинії востаннє на президентських виборах перемагав республіканець Джордж Буш-молодший у 2004 році. А в Нью-Джерсі – взагалі, ще його батько Джордж Буш-старший у 1988. Із 2017 року в Нью-Джерсі губернатором був демократ, Філ Марфі. У Вірджинії демократи тримають губернаторський пост із 2014. І здавалось, в умовах перемоги Байдена вони збережуть владу і цього разу.
Але не склалось. У Вірджинії перемагає республіканець Глен Янкінг, із 51 % голосів. У Нью-Джерсі вперед виривається республіканець Джек Кітареллі. Тут перемога ще не точна – пораховано 91 % голосів, відрив 0,05 %. Але удар по Демпартії значний. Нагадаю – минулоріч у Вірджинії Байден переміг Трампа з показником у 10 % різниці, а у Нью-Джерсі – взагалі 16 %. Особливо якщо глянути на зміни в законодавчих зборах Нью-Джерсі (Сенат та Генеральна асамблея) і Палаті делегатів Вірджинії. За попередніми підрахунками, всюди демократи втрачають місця.
Звісно, багато до поразки демократів додала неадекватна заідеологізована позиція вже ексгубернатора Вірджинії Макаліффа, що дискредитував себе під час скандалу в одній зі шкіл, де хлопчик-“трансгендер” зґвалтував двох дівчат у жіночому туалеті. Губернатор звинуватив батьків постраждалих, наголосивши, що вони не мають права втручатись у навчальний процес. Вочевидь, виборці не зрозуміли прогресивних віянь. Не допомогла навіть команда зіркових агітаторів – самого Байдена й Обами.
Але не менш важлива і загальна дискредитація Білого дому. На фоні продовження економічної кризи, недійної поразки в Афганістані вже не виходить виїжджати виключно на критиці попередньої влади.
Можна прогнозувати, що відновлення впливу “Великої Давньої Партії” продовжиться. І вже через рік ми побачимо інший склад Конгресу, що зможе врівноважити той лівий крен, якого дотримується діюча адміністрація. Це хороша новина і для України. Оскільки саме Республіканці більш чітко і послідовно дотримуються стратегії стримування Кремля.
Грузинські вибори
Попри арешт і голодування лідера опозиції Міхеїла Саакашвілі, антивладні сили не змогли досягти бажаних результатів на місцевих виборах 31 жовтня. Лише в одній громаді Цаленджиха переміг опозиційний «Єдиний національний рух», а в більшості других турів місцевих голів виграла провладна «Грузинська мрія».
Переворот у Судані
У Судані група військових вчинила державний переворот – вранці 25 жовтня затримали прем’єр-міністра Абдаллу Хамдука і лідерів партій – партнерів коаліційного уряду країни. Попри засудження Заходу та місцевих профспілкових лідерів, новий режим утримує владу. На цьому фоні активізувались розмови про реанімацію переговорів щодо будівництва російської військової бази у Порт-Судані (на Червоному морі), що були призупинені влітку на фоні протурецького перевороту суданської влади. Можливо, за переворотом стоїть у тому числі російська підтримка.
Напруга на Далекому Сході
Триває ескалація навколо Тайваню, особливо на початку місяця, коли найбільше проникнення кораблів і латків КНР у територіальні води Китайської Республіки (Тайваню) збіглося з масштабним падінням соцмереж на глобальному рівні 4 жовтня. На цьому фоні агресивніше себе поводить армія РФ. Росія заявила, що одне з її військових суден прогнало американський есмінець, який нібито намагався порушити територіальні води Росії у Японському морі.
Європейська політика
В Австрії після низки корупційних скандалів у чергову відставку йде канцлер Себастьян Курц. Однак на фоні ослаблення правих сил у Австрії вони посилюються в сусідній Чеській Республіці. На виборах до парламенту 9 жовтня перемагають переважно правоорієнтовані партії, насамперед Блок “Разом” на чолі з Петром Фіалою (набрав перше місце, 28 % голосів). Туди входить так звана “євроскептична” Громадянсько-демократична партія як головна та більш проєвропейська “Топ 09”, консервативний «Християно-демократичний союз”. Усі ці партії водночас жорстко антиросійські. Багато набрали також Піратська партія, “Старости та незалежні”. Провлада партія ANO прем’єр-міністра Анджея Бабіча, ймовірно, піде в опозицію, хоч і набрала 27 % із другим місцем.
Росіяни хвилюються за майбутнє контрактів щодо будівництва енергоблоку на атомній станції в Темеліні (оскільки вже раніше зупинений був російський тендер на будівництво АЕС у Дукованах).
Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм НАЦ “Українські студії стратегічних досліджень”, кандидат політичних наук
Leave a Reply