Юрій ОЛІЙНИК про військову допомогу світу: Готуємося до гіршого, сподіваємося на краще…

Юрій Олійник, керівник дослідницьких програм Недержавного центру «Українські студії стратегічних досліджень», в інтерв’ю для Тижневика ВО “Cвобода” прокоментував топ-тему

кількох останніх місяців – це зброя і військова допомога Україні від світу. Чи проголосує за підтримку України нижня палата Конгресу США, чи змобілізується в такій підтримці Європа, і чого внаслідок цього очікувати на фронтах.

Як відомо, після Великодніх свят спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон обіцяв поставити на голосування допомогу Україні «з деякими нововведеннями». Але навіть найбільші оптимісти нині не беруться однозначно стверджувати, що це таки станеться. Чи Ви припускаєте думку, що Україна може залишитися без допомоги США? Те, що Джордж Байден назвав путіна м’ясником – це щось означає?– М’ясником Байден називав путіна й раніше – наприкінці 2022 року. А зараз це було сказано до річниці трагедії в Бучі. М’ясник англійською – співзвучний до слова Буча. Думаю, це все-таки певною мірою була піарна заява.Станом на сьогодні, попри те, що на практиці постало багато запитань, певна кількість американської допомоги надходить і буде надходити далі. Щоправда, порівняно невелика, тому ми й зіштовхнулися з нестачею боєприпасів. На щастя, наші європейські партнери за останній місяць знайшли трохи боєприпасів, щоб дещо вирівняти на фронтах паритет саме по артилерії, по боєприпасах. І насправді нині все-таки маємо кращу ситуацію, аніж вона була, скажімо, в грудні минулого року, в січні…Складається враження, що ми потроху призвичаюємося до цієї складної ситуації і сподіваємося на зростаючу допомогу європейців.Ще щодо допомоги США. Насправді я б не виключав варіанту, за якого американці підтримають врешті-решт допомогу Україну. Наприклад до літа. Тому що і республіканці, і демократи зараз активно використовують Україну у своїх політичних іграх. Для них війна в Україні – це ще один привід, щоб вести між собою дискусії у передвиборчій боротьбі.Є питання й до Байдена, який навіть і самостійно, без жодних погоджень Конгресу, має можливості з певних запасів краще допомогти нам зброєю, хоча б у розрізі ленд – лізу, який був ухвалений. Але Байден цього не робить, натомість всю вину перекидає на Конгрес, шантажує республіканців певними дивними речами… Наприклад, під екологічними приводами виступає проти експортерів сланцевого газу. Хоча ці експортери могли би зменшити залежність світу від російської нафти…Тому я нікого з них – ні республіканців, ні демократів – не демонізував би, але старався би пам’ятати, що вони насамперед думають про власні інтереси. І Україна для них наразі таки на другому плані. Хоча є надія, що далі, коли цей важкий період закінчиться, і в наступному році буде новобраний президент, з цими речами для нас буде простіше.

– В кожній ситуації хочеться шукати позитив. Здається, ця затримка з допомогою від США «розбудила» Європу…– Звичайно. Ми всі знаємо, що Чехія для нас дуже багато зробила. Це було промовисте рішення – знайти для України боєприпаси. Я так розумію, що ці патрони вже почали прибувати чи в процесі прибуття. Тому наші захисники на фронт можуть менше економити боєприпаси, які у них є. Адже є розуміння того, що прибудуть нові.Бачимо, що політика Франції та Німеччини кардинально змінилася і стала більш радикальною. Пригадуємо, як у 2022 і навіть 2023 роках вони ще були апологетами якогось «примирення».Мені здається, що у багатьох європейських країнах зрозуміли: США зараз сконцентровані на собі. І надія на те, що Америка за умови кризових ситуацій буде втручатися в Україну, та навіть і в Європу, дуже невелика. Під час війни з росією це означає, що треба максимально вкладатися у здатність самозахисту. А на Україні потрібно в доброму сенсі цього слова «потренуватися», як оперативно виготовляти велику кількість боєприпасів. І ще – запускати своє виробництво… Тим паче, що маємо інсайди від путіна про ескалацію щодо Балтії, щодо інших країн. Маємо різні «шпигунські» скандали – бачимо, як росія поводиться щодо Німеччини, щодо Франції. Все це теж впливає на позицію Європи.

– Тобто Європа нарешті починає розуміти, що й вона у небезпеці?– Принаймні на риторичному рівні почалися такі запевнення – щодо такого розуміння. Заміна в плані постачання зброї не така повна, як нам би того хотілося, але важливе саме нарощування номенклатури поставок.Вже бачимо, що Данія, Нідерланди, Швеція допоможуть катерами.

– А от Taurusвсе ніяк не дадуть…– Щодо Taurus. Насправді, згідно зі свіжими даними, які нещодавно випливли, така непевна позиція – дають, не дають, – може бути викликана обмеженою кількістю цієї зброї у самій Німеччині. Німеччина має подбати про нові запаси, бо у них самих тих ракет не так вже й багато.Але загалом бачу, що є політичне рішення допомагати Україні. І в тому плані вимальовуються певні переговорні лінії. Наприклад, на травень планується зустріч Макрона з Сі Дзінь Піном. Я думаю, що їм буде про що поговорити… Європа уже перехоплює навіть стратегічну лінію балансу з Китаєм, хоч раніше цим в основному займалася Америка.Франція взагалі, схоже, у Європі хоче замінити лідерську присутність США. Німеччина з нею конкурує, тож має нарощувати більшу політичну підтримку України.

– Хочу повернутися до США. До нібито невдоволення Штатів нашими ударами по НПЗ росії. Але ми бачимо, що удари продовжуємо. Чи ми не будемо слухатися? Чи взагалі сумнівно, що Штати щось подібне вимагали?– Я не володію інсайдерською інформацією, аби достеменно сказати, чи вимагали такого США, чи ні, не вимагали. Як на мене, 50 на 50, що це була російська інформаційна розробка, яку вони скинули виданню Файненшнл Таймс.Але навіть якщо розробка, то хитра і правильно поставлена, тому що насправді цілком таке могло бути. Ми бачимо, що радник Байдена Саліван чомусь несподівано прилетів до Києва. Чому?Політика Байдена насправді доволі двозначна. Якщо би США хотіли знищити нафтогазовий сектор російської економіки, то активізували б процеси його заміщення. Зокрема працювали б зі своїми союзниками на Близькому сході, наприклад зі Саудівською Аравією, щодо зменшення ціни на нафту. Зараз треба було б заводити в Європу свою нафту, свій сланцевий газ, відкривати дорогу своїм розробникам.Тим часом, попри це, в грудні минулого року Байден наклав обмеження на розробки в сфері американських енергоносіїв, бо його про це нібито попросили екологи з демпартії. А ще є інформація, що виробники нафти і газу переважно підтримують республіканську партію… Тобто бачимо, що знову на першому плані – внутрішня політична боротьба.З іншого боку справді можуть бути речі, якими росія може маніпулювати у відповідь на удари по нпз. Тому все це має менше нас турбувати. Те, що Штати просили не бити по НПЗ – може бути правда, а може бути й російське іпсо.Позитивно те, що Україна проявляє суб’єктність і продовжує бити по НПЗ, і вже й не тільки по НПЗ, що бачимо по свіжих ударах по території росії.- 

Аналітики кажуть, що якщо Трамп стане президентом, сповідуватиме політику ізоляціонізму…– Насправді не все так однозначно. Трамп теж все частіше говорить про те, що треба допомогти Україні. Певний ізоляціонізм можливо й буде, але все одно він не буде повний. Зараз ізоляціонізму нібито нема, але за фактом останнім часом не можуть нормально підтримати Україну. Не лише республіканці не можуть підтримати в Конгресі, але і Байден переважно лише говорить про це…Тому треба готуватися до гіршого, але працювати і ще раз працювати зі всіма можливими кандидатами на виборах і таборами. Саме в тому зараз інтерес України…

Leave a Reply

Your email address will not be published.