Що відбулось на саміті Великої двадцятки в Індонезії?

Зараз вся увага прикута до агресивних дій рф проти Польщі, і можливої реакції з боку НАТО.

Що відбулось на саміті Великої двадцятки в Індонезії, на якій виступив і Володимир Зеленський з чіткими умовами миру з відновленням повним нашого державного кордону, та дієвими гарантіями безпеки?

Країни Великої Двадцятки – це передусім 19 найбільш розвинутих економік світу плюс Європейський Союз. Але формувався їх список ще в 2008 році, і за цей час порядок останніх сходинок трохи змінився.

За оцінками Світового банку, в 2021 році порядок 10-и найбільших економік був наступним – США, Китай, Японія, Німеччина, Британія, Індія. Франція, Італія, Канада, Південна Корея. Бачимо всіх членів Великої Сімки плюс Китай. Індія та Південна Корея (яка випереджує московію). Всі ці держави також входять зараз до Великої Двадцятки.

А от у другій десятці у порядку зменшення ваги – рф, Бразилія, Австралія, Іспанія, Мексика, Індонезія, Іран, Нідерланди, Саудівська Аравія, Швейцарія. Іспанців та голландців представляє ЄС, окрім того Мадрид постійно запрошений гість. Натомість присутня Туреччина, економіка якої на 21 місці, Туреччина, і Південна Африка. І якщо турки як військово-політично, і економічно зростають, Аргентина та ПАР швидше стагнують.

Зрозуміло, що список учасників не точно корелює з економічною вагою (та ж присутність ПАР має відобразити Африканський континент, а Аргентина колись мала більш вагому економіку). Але загалом – біля 80 % економіки світу, і дві третини світового населення.

Зрозуміло, що путін побоявся приїхати, прислав Лаврова. Останній попри риторику звинувачення України (яка, сяка така, не бажає переговорів) змушений навіть толерувати плановану Декларацію саміту з засудженням війни в Україні (вочевидь, трактуючи її по своєму). Та загалом присутність москви провальна.

Натомість успішний виступ нашого Президента. Не справдились деякі прогнози щодо чергових переговорів на зразок Стамбульського формату. Тим більше на фоні насичених ударів 15 листопада по Україні, що має одержати оцінку учасників саміту.

Та найбільш важлива і знакова подія – чотиригодинна зустріч Байдена та Сі Цззіньпіна – лідерів двох економічно і напевне військово (по КНР є сумніви) наймогутніших держав світу. Примітно, що останнім часом в китайській офіційній риториці багато говорять про спільну відповідальність з Вашингтоном, біполярний світ, і де факто забули путінські мрії щодо багатополярності. Тому й зустрічаються Байден з Сі, і жоден з них не опускається останнім часом до двосторонніх зустрічей з путіним. Звісно, Пекін закликає до переговорів і врахування інтересів безпекових усіх сторін, будучи покровителем москви. Але до певної межі. Про що ж домовились Сі з Байденом – побачимо по реакції на нове загострення після падіння ракет у Польщі.

Юрій Олійник, к.пліт.н., керівник дослідницьких програм НАЦ “Українські студії стратегічних досліджень”