Український націоналізм у сучасному ідеологічному протистоянні. Такою стала тема VIII Бандерівських читань, що зібрали декілька десятків істориків, політологів, економістів, філософів та політиків. Уперше Бандерівські читання провели під час Революції Гідности. Відтоді захід відбувається щорічно. Організовує читання Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень». Цьогоріч захід відбувся за підтримки Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану. Саме з його...
30 січня 2020 року в Києві відбудуться VIII Бандерівські читання «Український націоналізм в сучасному ідеологічному протистоянні». Під час заходу відбудеться презентація видання Степана Бандера «Перспективи української революції». Подію організовує Недержаний аналітичний центр “Українські студії стратегічних досліджень”. Для того, аби Вам нагадали про початок трансляції – зареєструйтеся за цією формою: https://forms.gle/dPeB7BqZAbkexanz8. Трансляцію з події можна буде переглянути...
Юрій Сиротюк, директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання 1. Вступ Коли я готував свій виступ на VII Бандерівські читання, що відбулися у Києві 8 лютого 2020 року, адепти глобалізму переживали не найкращі часи. У світі відроджувався націоналізм. У країні, що залишається головним провайдером глобалізму — Сполучених Штатах Америки...
Денис Івашин, редактор білоруської служби міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Доповідь зроблена автором на підставі власних журналістських OSINT-розслідувань, а також ексклюзивних матеріалів міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm та джерел відкритого доступу. Автор використовує визначення «імперіократія» як публіцистичний термін; ним позначує систему влади в Росії, в умовах якої вище військово-політичне керівництво держави надає собі необмежені повноваження для реалізації...
Юрій Щур, к.і.н., кафедра новітньої історії України Запорізького національного університету, старший викладач «Залишковий» націоналізм 1950-х років як стихійний спротив формуванню «homo soveticus» (на прикладі Запорізької області) Національне державотворення, безперечно, починається з процесів формування національної ідентичності. Відповідно, залежить від «усвідомлення певними людськими спільнотами своєї єдності на основі спільних коренів, мови, історії, культури» та супроводжується «поділом на...
Олег Баган, Науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова Кожна велика нація має свій цивілізаційний простір, який формується історично і визначається межами культурних, ментальних, цивілізаційних, геополітичних впливів цієї нації. Малі народи не мають такого простору, бо в основному змагаються за своє виживання і захист своєї етнічної території перед сильнішими і більшими. Нації можуть втрачати повністю чи частково...
Йосиф Ситник, доктор економічних наук, Національний університет «Львівська політехніка» У світовій та українській науковій літературі є багато визначень глобалізації, проте всеохопного трактування, напевно, не існує через багатогранність і комплексність цього процесу. У розумінні більшості фахівців глобалізація — це об’єктивний соціально-економічний процес, змістом якого є зростання взаємозв’язку та взаємозалежності національних економік, національних політичних та соціальних систем,...
Віктор Шишкін, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, суддя Конституційного Суду України у відставці І. Загально-конституційний аспект розуміння землі як національного багатства Земля є об’єктивною реальністю, яка, незалежно від бажання людства, має природне походження — є результатом багатовікового еволюційного космічного розвитку природи. Саме тому ставлення до землі не може бути таке ж, як до речей,...
Олександр Чупак, випускник Селкірк коледжу (Канада), аудитор Grant Thornton Історія Канади нагадує історію США у зменшеному вигляді. Країну так само заснували європейські мігранти, які спочатку відвоювали землі в місцевих індіанців, а згодом воювали між собою. Різниця в тому, що через суворий клімат населення тут було менше, а держава досить довго (до середини 1982) перебувала під...
Ірина Фаріон, доктор філологічних наук, професор Що чуже, то наше. А що наше — нам же й чуже. Наша доля вража Нас доріже нашим ножем. В. Стус Проблема чужомовної лексики в тканині своєї мови — це фокус етнопсихологічної, суспільно-політичної і власне мовної проблематики. Кульмінаційні історичні процеси неминуче виявляють себе через чужі мовні засоби, що показово...